«Хотів ушанувати пам’ять, отримав по голові»: у Харкові вдарили ветерана під час хвилини мовчання

У Харкові під час хвилини мовчання вдарили ветерана російсько-української війни. Захисник з Херсонщини Олександр Сидоренко, звиклий до такого ритуалу у Львові, де нині мешкає, о дев’ятій ранку зупинився на дорозі у центрі міста. Очікуючи, що так вчинять інші водії, спробував сам зупинити рух. Водій однієї з автівок, зі слів Сидоренка, спробував його збити, а потім ударив. 

«Прикро, що є нерозуміння»

Ситуацію на дорозі 19 грудня Олександр Сидоренко описав у Facebook:

«О 9-й ранку вся Україна зупиняється на хвилину мовчання на честь і пам’ять загиблих воїнів, які віддали за нас життя. У Харкові я зупинив потік машин біля цирку, але один водій намагався на мене зробити наїзд під час хвилини мовчання».

«Я, ветеран війни, хотів лише вшанувати пам’ять, але натомість отримав удари по голові», — додав Сидоренко.

Олександр Сидоренко родом з Херсонщини, став на захист України у 2022 році, був начальником медичного пункту у складі танкової бригади, зокрема — на Куп’янському напрямку. 19 грудня він приїхав до побратимів у Харків, де зустрів хвилину мовчання в дорозі, зупинився та вийшов з авто. Крім нього, не зупинився ніхто. Ветеран намагався зупинити автомобіль, який їхав поруч, але той намагався на нього наїхати.

«Я думав, що водій вийде з машини, я йому скажу: «Панове, хвилина мовчання, прошу зупинитися». Водій, замість того, почав наїжджати на мене машиною. Це мене обурило. Як можна на людину наїжджати посеред дороги? Я, звісно, що стукнув кулаком по машині. Грюкнув. А водій на це об’їхав мене, зупинив машину і за долі секунди підбіг до мене і вдарив мене. Я йому кажу, що ти робиш? Хвилина мовчання. Він схаменувся, побіг до машини і втік. Він вдарив, у мене була гематома на потилиці», — сказав Олександр «МедіаПорту». 

Ветеран написав заяву до поліції і поки не отримав результатів її розгляду. 

«Можна битися з орками, з москалями, але не з українцями. Я сів у машину, мені так прикро стало. Якщо порахувати, у нас на добу — 1440 хвилин. Що таке одна хвилина? Це навіть не 1%. Тому прикро, що є таке нерозуміння. Нерозуміння життя, в якому ми живемо». 

Ветеран нині живе з родиною у Львові. О 09:00 в пам’ять про загиблих там зупиняється усе місто, каже Олександр. Натомість у Харкові, на його думку, розуміння важливості цього ритуалу немає. Його теорію підтвердили коментарі в соцмережах. У деяких з них користувачі обурюються не водієм, який ударив та втік, а вчинком ветерана: 

«Харків’ян обурило, що я «заважав руху». Написали: «Та я б теж його двинув, як так можна стати посеред дороги та ще й машину стукнути». У Львові до вшанування людей привчали поступово, міська влада перш за все зупиняла рух. І поступово містяни зрозуміли, що треба зупинятися для того, щоб усі ми усвідомлювали, яку велику ціну ми платимо. У Львові навіть окружна дорога зупиняється, навіть траса. Все місто зупиняється! Це показує і нашу єдність, і розуміння ситуації».

Відсутність політики пам’яті та комунікації. Реакція активістів

Харків’яни часто не дотримуються хвилини мовчання через відсутність політики памʼяті у місті, а також якісної, неодноразової комунікації на рівні міста, упевнена координаторка акцій громадської організації «Вшануй» у Харкові Дарина Васильчук, чий батько загинув, захищаючи Україну. На її думку, вшанування полеглих воїнів поки не стало щоденним ритуалом у місті саме через провал комунікації влади. 

«Ми завжди за дотримання правил дорожнього руху та безпечну хвилину мовчання. Але, звісно, якщо ми кажемо про хвилину мовчання, то це наслідок того, що у нас провалена комунікація: не памʼятаю, щоб міський голова вийшов хоч раз зі зверненням у соцмережах/інтервʼю з меседжем про важливість цього ритуалу, щоб люди його дотримувались [1 жовтня Ігор Терехов долучився до хвилини мовчання біля Харківської ОВА — ред.]. Хвилина мовчання у нас лунає нерівномірно регулярно — то оголошення чутно, то ні, у деяких районах взагалі не чутно. Нарешті хоч додали пояснення, що це «хвилина мовчання», а не тільки метроном, але все одно цього не вистачає, потрібен заклик до дії: «Зупиніться, відкладіть справи, схиліть голову».  Люди сприймають все в штики», — сказала «МедіаПорту» Дарина. 

Активісти намагаються формувати та просувати культуру пам’яті самостійно. За ініціативи «Вшануй» та небайдужих харків’ян, які мають втрати на війні, а також тих, хто виходить на акції на знак солідарності з ними, хвилину мовчання впровадили у метрополітені, у місті регулярно проходять акції вшанування пам’яті — не лише з нагоди окремих дат, а на постійній основі. Представники «Вшануй» також розробили відкриті для усіх охочих гайди — для громад, для бізнесу. Учасники проєкту детально описали кроки з комунікації, там також є розділи, що стосуються транспорту. 

x

Обіцяли почути

Влітку учасники акцій пам’яті мали діалог з міською владою: на зауваження з боку сімей загиблих після реквієму пам’яті, який відбувся у Харкові 23 серпня, Департамент ветеранської політики міської ради надіслав відповідь, в якій запевнив, що дослухатиметься до пропозицій родичів загиблих військових.

«Під час організації заходів памʼяті будуть враховуватись питання належного порядку їх проведення, посилення взаємодії між підрозділами міської ради, а також можливості ширшого залучення громадськості та родин загиблих. Ваші пропозиції будуть розглянуті в межах повноважень Харківської міської ради […]. У перспективі планується розширення формату співпраці з родинами загиблих, зокрема через створення консультативних чи дорадчих механізмів при міській раді для обговорення питань вшанування памʼяті», — відповів тоді керівник департаменту Нікіта Стєрін.

Наприкінці жовтня у Харкові на лавках у сквері під стелою з прапором України учасниці руху «Вшануй» за підтримки благодійників встановили меморіальні таблички у пам’ять про загиблих, зниклих безвісти та полонених українських військових в межах проєкту «Поміж нас». Цю локацію у міськраді погодили не одразу.

Читайте також колонку Дарини Васильчук на MediaPort