«Хочемо, щоб усі висловили позицію»: мешканець будинку на вулиці Метробудівників у Харкові оскаржує демонтаж Інтерв'ю

Частина мешканців дев’ятиповерхівки на вулиці Метробудівників, 8 — будинку на Північній Салтівці, про який MediaPort розповідав у попередніх матеріалах — продовжує боротися за відновлення. У липні Харківський окружний адміністративний суд відмовив одному з мешканців, який позивався до виконкому міськради, у скасуванні рішення про демонтаж. Позивач подав апеляцію — тепер скаргу розглядатиме Другий апеляційний адміністративний суд. Про суть позову та аргументи сторін MediaPort розпитав адвоката позивача Олександра Орлова.

Як проходив суд і на якій стадії до вас потрапила справа?

Суд першої інстанції відкрив спрощене провадження у справі, без виклику сторін. Це означає, що суд вивчає матеріали, не слухає сторони, не викликає свідків, не проводить експертиз. Він розв’язує питання по суті. Так вийшло, що позивач Євгеній Баштинський звернувся до мене вже на стадії другої інстанції. Зараз справа перебуває у Другому апеляційному адміністративному суді.

Які були позовні вимоги?

Позовні вимоги — скасування відповідного пункту рішення виконкому Харківської міської ради. А чому люди звернулися про скасування цього пункту? Тому що вони вважають, що цей будинок підлягає відновленню. Я взяв справу на стадії апеляції, коли докази та будь-які пояснення, клопотання судом апеляційної інстанції збираються дуже важко. За правилами судового процесу усі докази позивач повинен надати до суду першої інстанції. Якщо він надає суду другої інстанції, йому потрібно належним чином обґрунтувати, чому він не зміг такі докази подати до суду першої інстанції. І таким чином, коли справа вже сформована з усіх доказів, які мали бути надані, на цьому етапі дуже важко переконати, щоб рішення апеляційного суду було на користь позивача.

Із відкриттям апеляційного провадження у справі я подав три клопотання. Перше — про виклик сторін, щоб кожна сторона мала право прийти до суду та висловити свою позицію і щоб судовий процес розглядався не у спрощеному судовому провадженні без виклику сторін. Друге клопотання було спрямоване на збирання доказів. Я як адвокат звернувся до органів реєстрації для того, щоби усі мешканці зазначеного будинку, а це рішення суду буде стосуватися кожного мешканця зазначеного будинку, мали можливість надати до суду свою правову позицію. Чого не було зроблено у суді першої інстанції. І третє клопотання — про призначення будівельної експертизи.

Чи розпочався розгляд в апеляційному суді?

Засідань в апеляційному суді не відбувалось. Як вбачається з реєстру, усі клопотання були подані, але судом не розглянуті. Після того як будуть розглянуті усі клопотання, якщо суд усі ці клопотання задовольнить, ми можемо розраховувати на позитивний результат. Для нас це те, що рішення першої інстанції буде скасовано і прийнято нове, яким позовні вимоги будуть задоволені.

Провадження відкрито 22 серпня 2025 року. Наприкінці серпня подані клопотання. Сподіваюсь, що вони будуть розглянуті, суд викликатиме сторони та залучить усіх мешканців цього будинку як третіх осіб. Це буде навіть якщо маленька, але все-таки перемога.

Суди зараз дуже завантажені. Справи в адміністративних судах, як у суді першої інстанції, розглядаються від трьох до восьми місяців. Апеляційні суди також завантажені. Тут справа дуже об’ємна, тому говорити про строки, я вважаю, недоречно.

Якщо подивитися ретельно матеріали справи, відбувається цікава річ. Фірма «Алдена» провела дослідження щодо того, чи підлягає зазначений будинок демонтажу. Фірма надає свій висновок про те, що будинок можна відновити. Підписуються три фахівці. Надалі Харківська міська рада — не розумію, з яких підстав — звертається до фахівця Кузнєцова (ФОП), який надає інший висновок про те, що будинок підлягає демонтажу у повному обсязі, тому що там такі пошкодження, що не дають можливості його відновити.

Після того як Кузнецов надає такий висновок, мешканці будинку звертаються для проведення додаткового обстеження і надання рецензії висновку Кузнєцова. І за наявністю практично однакових вихідних даних висновки відрізняються. За одним висновком кажемо про те, що будинок підлягає демонтажу, за іншим висновком — можливо відновити. Спір полягає саме у цих обставинах.

Крім того, відповідно до рецензії «Надінстройпроєкт», висновок Кузнєцова є недостатньо вірним. Виникає питання з розбіжністю. Чому саме таке відбулося? І саме на цій стадії ми хочемо у судовому порядку поставити крапку. Ми звернулися до суду про призначення будівельної експертизи, яка сказала б про те, чи підлягає дім відновленню, чи він підлягає демонтажу.

Ми попросили суд призначити цю будівельну експертизу в інституті Бокаріуса, де є фахові спеціалісти. І я думаю, що вони при дослідженні поставлять крапку. Але я не розумію, чому міська влада витрачає досить великі гроші на виготовлення спочатку однієї експертизи, яка дає висновок, що будинок підлягає відновленню, потім іншої експертизи, яка каже про те, що зазначений будинок відновленню не підлягає.

Частина квартир у будинку не приватизовані. Частина мешканців отримали сертифікати на нове житло. Чи це може вплинути на рішення суду?

Я вважаю, що зазначені обставини жодним чином не можуть вплинути на рішення суду. Ми вирішуємо спір не хто отримав житлові сертифікати та не у кого приватизоване житло. Спір в іншому. Це вирішується шляхом усіх цих будівельних досліджень, які були проведені. Якщо припустити: будь-які люди зі зруйнованого під’їзду отримали сертифікати й після цього будинок підлягає відновленню і зазначена частина будинку буде відновлена. Якщо міська влада вже надала цим особам сертифікати, то вона забирає зазначені квартири, ставить собі на баланс або може набути права власності будь-яким іншим чином, а надалі зазначеними квартирами розпоряджається за власним розсудом. Тобто це не чіпляє ані міську владу, ані тих осіб, які отримали зазначений сертифікат.

Якщо суд відмовить позивачам в усіх інстанціях, якими будуть дії власників квартир? Їм доведеться змиритися, брати сертифікати? А ті, у кого неприватизоване житло, на щось можуть претендувати? Чи залишаться без нічого? 

Якщо суд відмовить позивачам в усіх інстанціях, власники квартир змушені будуть брати сертифікати. Наскільки мені відомо, але я можу помилятися, у зв’язку з відсутністю механізму відшкодування втраченого житла мешканцям неприватизованих квартир, прописані особи, у яких неприватизоване житло, стануть безхатьками. На особистому прийомі 19 березня 2025 року Харківським міським головою Ігорем Тереховим було заявлено Євгенію Баштинському та Ользі Малиш, що міській владі відомо про таку проблему і за першою робочою можливістю Ігор Олександрович відвідає Кабінет міністрів України та запропонує депутатам внести зміни до Закону про видачу суб’єктам господарювання сертифікатів для громадян, що проживають в житлових багатоквартирних будинках у не переданих в особисту власність (неприватизованих) квартирах.  

x

Чи відомо, скільки мешканців будинку виступають проти демонтажу будинку і скільки підтримують вимоги позивача? Чи є охочі надати суду свою позицію?

Скільки мешканців виступають проти демонтажу будинку, мені невідомо. Зі слів деяких мешканців, підтримують позивача власники 19 квартир. Багато мешканців перебувають за кордоном і не можуть скористатися замовленням сертифіката за різними причинами. Є мешканці, які подали заяви на отримання сертифіката, та якщо буде позитивний результат суду, готові відмовитися і чекати відбудови будинку.  

Судовий процес віддаляє власників майна від якоїсь визначеності — на це скаржилися прихильники демонтажу. Мовляв, суд тільки відтерміновує право на компенсацію, а поки держава дає гроші, треба цим скористатися. Що ви можете на це сказати? 

Судовий розгляд позову жодним чином не торкається і не обмежує права інших мешканців, які прийняли рішення скористатися сертифікатами. Тому тривалість у тимчасовому проміжку розгляду справи в суді абсолютно не впливає, чи виділяє влада гроші на житло, як на його відновлення, так і на придбання.

Ви сказали, що міськрада звернулася по повторну експертизу» (до ФОП Кузнєцова) «незрозуміло з яких підстав». Наскільки нам відомо, і мешканці, і Кузнєцов казали, що після першої експертизи був повторний удар неподалік, змінилися умови, стан будинку погіршився. Чи є цьому об’єктивні підтвердження? Чи ви зверталися до міськради за обґрунтуванням необхідності повторної експертизи?

Є офіційна відповідь Департаменту ЖКГ щодо доцільності повторної експертизи. На підставі щорічного весняного огляду житлових будинків, проведеного у 2024 році балансоутримувачем, враховуючи наявні значні корозійні та механічні пошкодження, що виникли під агресивним впливом навколишнього середовища, Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради (далі департамент), як уповноваженим органом, відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 25.05.2022 №162 «Про затвердження уповноваженого органу з організації та координації виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд у м. Харкові», було прийнято рішення про проведення повторного обстеження багатоквартирного житлового будинку за вищевказаною адресою з метою прийняття рішення про подальшу експлуатацію об’єкта.  

Чи вам відома судова практика у таких справах, зокрема в Харкові? Чи вдавалося мешканцям оскаржити знесення в реальності? Наприклад, відомо про будинок по вул. Свободи, 11/13, там було рішення на користь мешканців. Чи ви знайомилися з такими справами?  Як ви оцінюєте шанси, що вимоги задовольнять? Чи таких справ мало і вони всі різні, індивідуальні?

Так. Схожа справа №520/14833/23 по будинку за адресою: м. Харків, вул. Свободи, 11/13. Із самою справою не знайомився, але знайомився з судовим рішенням. Якщо суд ретельно та прискіпливо вивчить усі матеріали, будуть проведені усі експертизи, залучені усі треті особи, то у цьому випадку є вірогідність позитивного вирішення зазначеної справи. Але все залежить від багатьох факторів, вплинути на які практично неможливо.

Відповідно до норм процесу, справа нікуди не повертається. Вона розглядається судом першої інстанції, надалі судом другої інстанції. І залежно від розгляду, ухвалюється одне з декількох рішень: апеляційна скарга залишається без задоволення — рішення без змін; апеляційна скарга задовольняється у повному обсязі — рішення суду скасовується, приймається нове рішення; апеляційна скарга задовольняється частково — рішення суду скасовується в якійсь частині. 

Якщо апеляційний суд винесе рішення на користь відповідача, тобто не задовольнить апеляційну скаргу, позивач у цьому випадку може подати касаційну скаргу до Верховного Суду. Якщо Верховний Суд відкриває провадження, то як запобіжний захід можливе звернення до Верховного Суду з відповідною заявою про заборону вчинення певних дій. Якщо Верховний Суд відхиляє касаційну скаргу, залишає рішення без змін, влада діє в межах своїх повноважень.

У разі, якщо буде задоволена скарга позивача, у міськради так само є право подати касаційну скаргу упродовж тридцяти днів з моменту винесення рішення апеляційним судом.