Харківський медуніверситет після обстрілу потребує ремонту корпусу-пам’ятки Фото
Атака «шахедів» з 28 лютого на 1 березня завдала руйнувань корпусу Харківського національного медичного університету, який одночасно був освітньою, науково-дослідною базою та місцем тимчасового розміщення пацієнтів, евакуйованих зі спеціалізованих закладів області. Ректор медуніверситету Валерій М’ясоєдов розповів «МедіаПорту», як усувають наслідки удару в установі, що є пам’яткою архітектури, та якої допомоги потребує виш.
Яких збитків для університету завдав удар?
Наслідки — надзвичайно масштабні для закладу освіти. Повна руйнація приміщень на третьому поверсі обсягом майже 530 квадратних метрів. Стеля зруйнована на третьому поверсі — понад 950 кв. м. Загалом у приміщенні близько 1400 кв. м підлоги зруйновано, 300 вікон потребують заміни, 90 світильників. Потужна руйнація, яка вимагає і матеріальних ресурсів, і людських ресурсів, допомоги, бо сам університет навряд чи справиться з такими збитками. Близько 60% цієї будівлі потребує ремонту. Не лише поточного, а й капітального.
Виходить, що це і місце роботи, і місце лікування, і навчання?
Так, у медичних університетах ключовим є поєднання освіти, науки й практики. І цей корпус це поєднував. Тут розташований Науково-дослідний інститут гігієни праці професійних захворювань з клінічним відділенням, Науково-дослідний інститут експериментальної клінічної медицини, шість навчальних кафедр, аудиторія. Аудиторія пошкоджена, науково-дослідні інститути пошкоджені, клінічне відділення також потребує ремонту. Було щонайменше одне потужне влучання. Вибух відбувся над навчальною аудиторією університету. Потужні металеві конструкції зазнали руйнації, даху немає.
Що буде з людьми, зі студентами та з тими, хто тут перебував тимчасово?
Ті, хто перебував тимчасово, це евакуйовані з тих районів Харківської області, по яких завдавались удари, більш небезпечних, ніж місто Харків. Вони були переведені з геріатричних установ і зараз евакуйовані в інші заклади охорони здоров’я. Тут перебувало 57 пацієнтів.
Крім того, тут є пацієнти, які проходили лікування в нашому клінічному відділенні. Завдяки обласній адміністрації, начальнику обласної адміністрації Олегу Синєгубову, меру Харкова Ігорю Терехову, Центру екстреної невідкладної допомоги, Службі з надзвичайних ситуацій, у надзвичайно короткий час була організована евакуація, усі ці люди були переведені в безпечніші умови.
Це люди, які не ходять, маломобільні, які потребували особливого підходу. Ними опікувалися не лише Департамент охорони здоров’я, обласна адміністрація, а й Департамент соціального захисту. Люди в стресовому стані, були поранені склом.
Як це відбилося на їхньому стані?
Це важко уявити. Коли за декілька метрів від тебе відбуваються вибухи, вилітають вікна, двері! Навіть здорова людина реагує на це гострим стресом, а людина хвора, страшно уявити.
Крім пацієнтів, чи перебували тут працівники, сторож? Чи вони постраждали?
Так, у нас тут були чергові, чергова бригада лікарів. Стрес точно був. На щастя, не зазнали пошкоджень. У нас є ще один навчальний корпус, там теж був охоронець. Надзвичайний стрес пережила людина.
Чи знищене обладнання?
Фізичної руйнації воно не зазнало. Є прилади для лабораторної діагностики, які коштують мільйони гривень. Є симуляційне обладнання для навчання студентів, є вартісні 3D-принтери. Якщо казати про лабораторне обладнання, то фізично воно не постраждало, але потребує перезавантаження, програмного забезпечення.
Щодо освіти. Зараз вона відбувається офлайн, тож чи використовувалася аудиторія?
Зараз освіта переважно дистанційна, але є гібридна форма навчання, коли поєднується офлайн і онлайн-навчання. Ми намагаємось збільшити час навчання офлайн. І розраховували в тому числі на цей корпус. Тепер доводиться плани змінювати, шукати, де можемо збільшувати офлайн-складову.
Якщо взяти усі будівлі медуніверситету, чи були за час війни інші пошкодження? Можливо, гуртожитки?
Були, але не такого масштабу. Страждав головний корпус, лікарня, страждав і цей корпус. Не перший раз доводиться закривати вікна. Але щоб такого масштабу, ні, не було.
Хто вам зараз допомагає і чого ви потребуєте?
Я вже казав про допомогу Харківської військової обласної адміністрації, обласної адміністрації, команди Олега Синєгубова, мера міста Харкова Ігоря Терехова і його команди. Міністерство охорони здоров’я постійно на зв’язку і питає, чим можна допомогти, очікує від нас розрахунків для того, щоб долучитися до цього. Потреба не лише в матеріальній допомозі, а навіть у слові. Ми звертались до своїх колег, друзів, партнерів. Долучаються не лише медики. Зателефонували з Вінницького аграрного університету. Студенти, викладачі зібрали 100 тисяч гривень і передають на відбудову. Ми вдячні всім, хто словом, ділом може допомогти у відновленні. Ми готові приймати будь-яку допомогу. Коштами, будівельними матеріалами, обладнанням, бо руйнації зазнала й електромережа, і всі комунікації. Студентське самоврядування оголошувало збір. За кілька днів зібрали понад 150 тисяч гривень. Це благодійні внески. Ми розраховуємо на наших випускників, у кого є можливість з-за кордону надсилати кошти.
Ресурси людські, щоб, наприклад, вставити вікна, є?
Так. Просимо допомоги й в міста, й в області, бо навіть студенти, які хочуть долучитися, робота в цих умовах [висотні роботи] є надзвичайно небезпечною, тому долучати непідготовлених людей до цього складно. Це мають бути професіоналами.
Які першочергові задачі?
Закриття контуру, вікон, даху, бо будуть дощі. Щоб конструкція, яка є пам’яткою архітектури, зберегла усе, що всередині.
Оскільки це пам’ятка, узгодження реконструкції може затягнутися?
Ми очікуємо, що тривала процедура, яка з цим пов’язана, навпаки, скоротиться. Ми будемо просити всі установи, щоб цей період був скорочений для робіт і відновлення будівлі в цілому. Потрібно з’ясувати, наскільки постраждала аудиторія, чи витримають конструкції, яка їхня міцність. Я думаю, на те, щоб визначити, наскільки це безпечно, піде більше часу, а ось для того, щоб визначити матеріальні збитки, ми намагаємося, щоб це було якнайшвидше. Подивіться, цій цеглині — майже 100 років. Зараз такого не роблять.
Після того, як ви це визначите, треба буде проєкт реконструкції замовляти, тобто це окремі гроші.
Так, оголошувати тендери.
Це державна власність, тобто відновлення має відбуватися державним коштом?
Ця установа — державна власність, яка належить Міністерству охорони здоров’я. У нас було оперативне управління.
Якого року ця будівля?
Ця будівля 1931 року і завжди була пов’язана з охороною здоров’я, а саме з визначенням впливу чинників промислового середовища на стан здоров’я людини.
___
У клінічному відділенні є 20 ліжок для пацієнтів, які звертаються у зв’язку із захворюваннями, пов’язаними із професією, розповів завідувач відділення професіональної та соматичної патології НДІ гігієни та професійних захворювань Олег Мельник. На момент удару там перебувало 12 хворих. Згодом до медзакладу направили ще шістьох пацієнтів.
«Це люди, які потребують визначення статусу наявності професійної хвороби, у них є потреба перебування у стаціонарі для того, щоб визначили наскільки їх захворювання пов’язане з професійною діяльністю. Не кожен лікар загального профілю знає і розуміє, як це відбувається. Тут своя нормативна правова база, дуже об’ємна. І тільки лікар-профпатолог може розібратися і вирішити питання щодо зв’язку захворювання із професією. Йдеться про захворювання, причиною яких стали шкідливі умови праці. Це шахтарі, сталевари, інші професії», — пояснює Мельник.
Частина корпусу, в якій розташоване відділення, постраждало частково.
«Усе відновили, закрили, помили, почистили. Це все [сміття, уламки] було на підлозі, усе було в землі. Ми продовжуємо приймати хворих, яким вже встановлено професійне захворювання і вони знаходяться на черговій реабілітації, а також первинних хворих з інших областей України — Запорізька, Дніпропетровська, Полтавська області, які приїжджають до нас для вирішення питання щодо наявності у зв’язку захворювання з професією», — пояснив Мельник.
Приміщення медуніверситету було одним з місць для розміщення пацієнтів-переселенців з закладів, що перебувають під обстрілами у Харківській області. Як повідомили «МедіаПорту» у Харківській ОВА, під час удару порізи отримав один пацієнт. Усіх підопічних перевели до іншої установи. Після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році з Харківщини у більш безпечні регіони України довелося евакуювати 1138 підопічних з семи інтернатних закладів Харківщині. «У 2024 році, за рішеннями Ради оборони Харківської області, забезпечено тимчасове переміщення (евакуацію, релокацію) 553 підопічних ще шести установ», — зазначили в ОВА.
Внаслідок російської агресії у Харківській області пошкоджені 434 обʼєкти закладів охорони здоровʼя.
Дивіться відео наслідків обстрілу медуніверситету на MediaPort в Instagram або TikTok