Харківська доброволиця Лана «Саті» Чорногорська загинула на фронті
Російський удар забрав життя доброволиці Лани «Саті» Чорногорської.
Вона загинула внаслідок влучання безпілотника на Південному напрямку 2 січня, повідомили у Службі безпілотної авіації Української Добровольчої Армії.
«На початку повномасштабного вторгнення вона була волонтеркою, а у 2024 році долучилася до Окремої служби безпілотної авіації УДА. У підрозділі Саті виконувала багато різних завдань — від підготовки дронів до їх бойового застосування. Вона була і пілоткою, і штурманкою різних БПЛА, завжди відповідально беручи на себе найскладнішу роботу. Ми встигли зберегти її усмішку на відео — щиру, теплу, живу… Саме такою вона залишиться в нашій памʼяті. Інформація про чин поховання буде згодом», — повідомили у підрозділі.
За інформацією Анни Кажан, подруги Лани, російська армія поцілила безпілотником «Молнія» під час виїзду з позицій у Запорізькій області.
Волонтер і репортер Ігнат Івлєв-Йорк став свідком загибелі захисниці.
«Загинула майже миттєво — на моїх очах. Вибач, що я особисто нічого не міг для тебе зробити. Це була надзвичайно складна ситуація — вибух бпла, два критично поранених, та розуміння, що треба допомагати тому, в кого ще є шанси… За десять хвилин до твоєї смерті ти подарувала мені мандаринку. Ми зʼїли її на двох, а я назвав тебе прекрасною дівчиною — бо ти такою і була. Дякую тобі за все», — написав він у Facebook.
Лана Чорногорська родом із Запоріжжя, навчалася у Дніпрі, жила і працювала у Харкові. У 2020-2021 роках працювала у медіа «Люк». У 2025 в інтерв’ю для «Люк» вона розповіла про волонтерство й службу.
«Лана була частиною нашої команди, і слово “була” стає неможливим поруч з її іменем. Ці роки спільної роботи та дружби були неймовірною пригодою з купою сміху, суперечок, спільних подій та ідей. Велике щастя знати тебе і твій характер, дізнатись про твою неосяжну ніжність, коли справа стосується близьких, і місцями неможливу впертість, коли йдеться про принципи», — коментує головна редакторка медіа «Люк» Катерина Переверзева.
«Коли Лана пішла на фронт, на бойову посаду, я зовсім не здивувався, бо в цьому була вся вона. Шкода, що спілкувалися спорадично. В останньому діалозі вона дякувала, що показую в сторіз Харків, і говорила, що сумує за містом і його приколами. І що хотіла б жити в цьому крінжі (мова йшла про міський простір), витісняючи його і створюючи нове в місці, яке полюбила всім серцем і де знайшла свій дім», — згадує журналіст Дмитро Кузубов, який працював головним редактором медіа «Люк».
Друзі й побратими оголосили збір на підтримку родини Лани.