Інститут мовознавства оприлюднив текст нового «Українського правопису»

Текст правил писемної української мови минулого тижня затвердив Кабінет міністрів.

Інститут мовознавства ім. Потебні Національної академії наук наводить основні зміни у правописі.

• Звук [j] звичайно передається відповідно до вимови іншомовного слова буквою «й», а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами «є», «ї», «ю», «я»: конвеєр, плеєр, флаєр, параноя, плеяда, проєкт, проєкція, Гоя, Савоя, Хаям, Феєрбах.
• Буквосполучення «ck», що в англійській, німецькій, шведській і деяких інших мовах передає звук [k], відтворюється українською буквою «к»: Дікенс, Джексон, Текерей, Бекі. Подвоєння приголосних «-кк-» немає.
• Разом пишуться слова, які починаються з архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш: архіскладний, гіпермаркет, екстраклас, макроекономіка, мікрохвилі, мультимільйонер, преміумклас, супермаркет, топменеджер, топмодель, ультрамодний, флешінтерв’ю. А також слова, які починаються з анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антивірус, контрудар, віцепрем’є́р, віцекенсул, ексчемпіон, експрезидент, лейбгвардієць, оберлейтенант. Раніше частина з них писалася окремо: екс-президент, топ-модель.
• Сполучення з «пів» пишуться окремо, без дефіса (пів хвилини, пів яблука, пів Києва), якщо не йдеться про цілісне поняття (півострів, півзахисник, півмісяць).
• Слово «священник» пишеться з двома «н».
• Назви товарних знаків, марок виробів пишуться з великої букви, якщо є родове слово «Автомобілі марки «Жигулі» вироблялися з 1970 по 2014 рік), або з малої букви, якщо вживаються як загальна назва: «Він приїхав на старих обшарпаних «жигулях».

Також допускаються різні варіанти написання — як у словах іншомовного походження, так і в українських і давно засвоєних.

• Звук [g] у прізвищах та іменах — буквами «г» і «ґ»: Вергілій і Верґілій, Георг і Ґеорґ, Гуллівер і Ґуллівер.
• Буквосполучення «au» — як «ау» й «ав»: аудієнція і авдієнція, лауреат і лавреат, аудиторія і авдиторія, пауза і павза, фауна і фавна. У словах, що походять із давньогрецької й латинської мов, звичайно використовується «ав»: автентиичний, автобіографія, автор, Аврора, Павло.
• Буквосполучення «th» у словах грецького походження звичайно передається буквою «т»: антологія, антропологія, аптека, бібліотека, Амальтея, Теодор. Проте у словах, узвичаєних в українській мові з «ф», допускаються два варіанти: анафема і анатема, дифірамб і дитирамб, ефір і етер, кафедра і катедра, міф і міт, міфологія і мітологія, Афіни і Атени, Борисфен і Бористен, Марфа і Марта тощо.
• Деякі слова, які традиційно писалися з «і-» на початку (ірій, індик, ірод), мають варіанти з голосним «и-» (відповідно — ирій, индик, и́род).
• Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини можуть закінчуватися як на «-і», так і на «-и» (гідності та гідности, незалежності та незалежности, радості та радости, честі та чести, крові та крови, осені та осени).

На сайті Інституту мовознавства опублікувано повний текст нової редакції «Українського правопису». 

Текст нового «Українського правопису» 22 травня затвердили на засіданні Кабінету міністрів.

Уряд ухвалив відповідну постанову «з метою забезпечення конституційних положень про державний статус української мови та уніфікації вживання правописних норм».

Читайте MediaPort у Telegram