Інспекторка з Харківщини отримала нагороду на конкурсі Міжнародної асоціації жінок-поліцейських
Інспекторка Куп'янського райвідділу поліції Харківщини Марія Яценко перемогла в номінації «Хоробрість».
Про це повідомили у пресслужбі Національної поліції.
Марія Яценко родом з Харкова. 23 роки служби в поліції присвятила слідству: пройшла шлях від молодшої лейтенантки до підполковниці. Повномасштабне вторгнення зустріла в рідному місті: разом з трьома дітьми оселилася в підвалі будинку.
«Як почалися авіанальоти на місто, постало питання: треба було негайно убезпечити дітей, аби я могла далі працювати. На початку березня керівництво дозволило евакуювати родини. 3 березня я вивезла всю свою родину до Дніпра — це був єдиний напрямок, де не було заторів. Вже в дорозі вирішували питання, де вони будуть жити. На щастя, знайшлися знайомі, які сказали, що можна залишитись у них», — згадує правоохорониця.
Тоді в Харкові не працювали магазини, були проблеми з продуктами. Родичі Марії з Дніпра завантажили її машину ліками, харчами, кормом для тварин — усе це вона привезла додому як допомогу для харків’ян. Відтоді до поліцейської зверталися не лише знайомі та друзі, а й сторонні люди.
«Місто здавалося порожнім. Але приїздиш в якийсь будинок, кличеш п’ять-шість людей, а до тебе приходять ще 50. І ось їх ставало все більше, більше, більше. Так було, поки не запрацювали магазини, налагодилося життя. Кожен робив все, що міг — знаходили їжу, підтримували один одного. Дуже багато лишилося людей похилого віку. Були й ті, яких треба було вивозити з міста», — розповідає Марія Яценко.
Найбільш хвилюючою, каже вона, стала евакуація недоношеного немовляти, яке народилося за кілька днів до вторгнення. Мати з дитиною без світла та води були в підвалі пологового будинку в Індустріальному районі.
«До мене звернулась жінка, яка просила про допомогу. Лікарі сказали всім якомога швидше виїздити, тож молода мати була у розпачі. Я сказала їй за можливості знайти дитяче крісло, і вона його знайшла. Коли я побачила цю дитину, вона була як лялька. Їй було п’ять тижнів, вона важила трохи більш ніж 1,5 кг. Це така крихітка, яку взагалі не можна було навіть пристебнути до дитячого крісла. Я все боялася, що десь ми зараз влетимо в якусь яму, переживала, щоб встигнути до комендантської години. Я так ніколи взагалі не возила дітей. Все завершилося добре, тож молода мама потім писала, скидала фотографії дитинки», — пригадує Марія.
Дитину та матір вона вивезла до Нікополя, де в них були родичі.
Після деокупації Куп’янського району у вересні 2022 року Марія Яценко тимчасово очолила слідче відділення в селищі Великий Бурлук. Головною задачею правоохоронців тоді була реєстрація заяв постраждалих місцевих жителів. Серед них були люди, які потрапили до катівень, втратили майно. Поліцейські мали максимально провести слідчі дії та скерувати справи до СБУ.
Також — допомагали місцевим у побутових питаннях, бо в деокупованих селах не було світла, зв’язку, опалення, їжі. Разом з військовими вивозили й поранених від обстрілів, коли до них не могли дістатися лікарі швидкої допомоги.
Марія Яценко також брала участь в ексгумації тіл з масового поховання в Ізюмі: оглядала могили, вилучала тіла.
Останні вісім місяців поліцейська працює в Куп’янському райвідділі: шукає зниклих безвісти за особливих обставин, притягує до відповідальності колаборантів.
На конкурсі Міжнародної асоціації жінок-поліцейських Марія Яценко перемогла в номінації «Хоробрість».