Харківський літмузей відтворять у віртуальному світі: які виставки підготували
Харківський літературний музей розробляє віртуальний простір для онлайн-виставок. Він повністю відтворить проєкт реконструкції закладу.
«Віртуальний музей» створюватимуть з використанням аудіо, відео, анімації та елементів комп’ютерної гри. Він буде точною копією проєкту реконструкції, і поки вона триватиме, дозволить проводити виставки в онлайн-форматі, розповідають у Харківському літмузеї.
«Зараз більшість музеїв спробували, і досить успішно, «перенести» постійні оффлайн-експозиції в віртуальні формати: такі трансформації фактично дублювали те, що можна побачити в музеї наживо. Наш проєкт пропонує подивитися на онлайн-експозицію як на самостійний музейний продукт: чому би не створювати віртуальні виставки-блокбастери, використовуючи можливості цифрових технологій?» — каже керівниця проєкту, співробітниця музею Лідія Калашникова.
На її думку, створення «Віртуального літмузею» презентуватиме його як сучасну установу, а не «архаїчний додаток до шкільної програми».
У закладі також зазначають, що будь-яка «жива» виставка передбачає суворе дотримання правил зберігання експонатів, що обмежує їхню демонстрацію та використання. Натомість онлайн-формат розширює можливості, дозволяє відвідувачу бути не лише споглядачем.
Поки підготували дві виставки у новому форматі. Перша, «Як ми до такого довчились» — про те, як шкільна програма з української літератури впливає на культурну пам`ять та які наслідки має викладання цієї дисципліни.
«Наше уявлення про українську літературу формується в школі. Слідом за шкільною програмою ми поверхово пробігаємо всією історією літератури, завчаючи те, що допоможе скласти ЗНО. А якщо зупинитись, перечитати, дізнатись більше інформації, змінити оптику, обговорити інші інтерпретації, очуднити, зрештою, і запустити зворотній процес — перетворення пам`ятників із підручників на цікавих героїв нашої історії? І подивитись, які механізми використовувалися для вихолощення наших умінь критично читати», — коментує кураторка Тетяна Пилипчук.
Друга виставка, «Майстерня Бондаря. Bondarstylе», присвячена харківському художнику Валєру Бондарю (1956-2012 роки), якого називають «гуру і навчителем» письменника і музиканта Сергія Жадана. Митець відомий не лише своїм творчим здобутком, а й тим, що навколо його майстерні в літмузеї гуртувалися представники неформального культурного середовища ранніх 1990-х років.
У музеї згадують, що Валєр Бондар був «людиною власного стилю» — поглядах, мисленні та мистецтві.
«Про Бондаря можна сказати, що він більше, ніж художник. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському літмузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище», — зазначає кураторка Ольга Бондар.
У закладі сподіваються, що віртуальні виставки допоможуть розширити аудиторію. Крім того, розроблений онлайн-застосунок у подальшому використовуватимуть для моделювання «живих» виставок уже в реконструйованому музеї.
Проєкт втілюється у життя за підтримки Українського культурного фонду.
Реконструкція Харківського літмузею має стартувати у 2022 році. Проєкт розробило архітектурне бюро «Drozdov & Partners». За планами, у головній будівлі — особняку початку ХХ століття — приберуть центральні стіни, розмістять на першому поверсі вестибюльну групу із супутніми приміщеннями, аудиторію для конференцій та презентацій, сувенірну крамничку та кав’ярню з терасою. Основний виставковий простір розташуватиметься у новій прибудові. Всередині двору буде відкрита бібліотека, місце для публічних презентацій, літературних читань і перформансів тощо. Також облаштують фондосховище з особливим кліматичним режимом.