Харківські правозахисники просять ветувати «закон про хімічну кастрацію»

Низка правозахисних організацій висловила побоювання щодо нових положень законодавства про кримінальну відповідальність за статеві злочини стосовно дітей.

Проект закону №6449 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені щодо малолітньої чи малолітнього, неповнолітньої чи неповнолітнього та особи, яка не досягла статевої зрілості» Верховна Рада ухвалила 11 липня на позачерговому засіданні.

Автори законопроекту — нардепи Олег Ляшко, Віктор Вовк, Ігор Мосійчук, Денис Силантьєв та Олег Куприєнко. Їх ініціативу підтримали 247 народних депутатів. Жоден не проголосував проти, один утримався, 65 не голосували.

Документ передбачає посилення відповідальності за зґвалтування і розбещення неповнолітніх. За ст. 152 Кримінального кодексу йдеться про позбавлення волі на строк до 15 років, застосування примусової хімічної кастрації.

Кримінальний кодекс доповнили новою статтею 59-1, яка запроваджує новий вид покарання — «у виді примусової хімічної кастрації, що полягає у примусовому введенні засудженому антиандрогенних препаратів, які складаються з хімічних речовин, що мають на меті зменшити лібідо та сексуальну активність».

Примусова хімічна кастрація не застосовується до тих, хто вчинив злочин у віці до 18 років, і до тих, хто старше 65.

Доповнено закон «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі». Нові норми передбачають пожиттєвий адміністративний нагляд щодо людей, засуджених до ув’язнення за статеві злочини щодо неповнолітніх. Йдеться про розбещення і зґвалтування неповнолітніх, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом щодо них, а також статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (за ст. 152, 153, 155, 156 Кримінального кодексу).

Також передбачається створення публічного реєстру осіб, які були засуджені до позбавлення волі за такі злочини.

У пояснювальній записці наводяться приклади статевих злочинів щодо дітей, скоєних протягом останніх років — на Донеччині, у Криму тощо.

«Довічного терміну, як і страти, за статеві злочини щодо малолітніх дітей в українському законодавстві не передбачено. І малоймовірно, що насильник не повернеться до свого «заняття» знову після звільнення», — вважають автори законопроекту.

Проти нових положень законодавства висловилися правозахисники.

На сайті Харківської правозахисної групи 15 липня оприлюднили звернення до президента Володимира Зеленського з проханням ветувати законопроект.

У зверненні, яке підписала низка правозахисних організацій, ухвалення закону пояснюють «суто популістською метою — добрати голосів перед парламентськими виборами» і називають «наругою над принципами права і просто над здоровим глуздом».

Примусова хімічна кастрація, на переконання правозахисників, не убезпечує від скоєння статевих злочинів.

«Геть незрозуміло, як можна застосувати це покарання до всіх злочинців, що скоїли статеві злочини проти неповнолітніх, якщо тільки частина з них має психічний розлад «педофілія», який визначений міжнародним класифікатором хвороб як «розлад сексуальної переваги» (код F65.4 за МКХ-10), тоді як решта злочинців не мають цього психічного розладу», — йдеться у зверненні.

Наявність цього захворювання і можливість застосувати такий засіб лікування має встановлювати комплексна судово-психіатрична експертиза. Проте, зазначають правозахисники, такі експертизи в Україні фактично не проводилися, такі питання перед експертами просто не ставилися. «Досвідчені судові експерти-психіатри стверджують, що розлад цей не до кінця вивчений, доказова база слабка, і поставити такий діагноз взагалі важко. Водночас судових експертів, які мають відповідну кваліфікацію, в країні майже немає», — пояснюють автори звернення.

В законі також фактично не прописано, як здійснювати хімічну кастрацію — коли, хто, де, як і за рахунок бюджету якого відомства.

«Це покарання прямо суперечить всім засадам кримінального права, проголошеним в загальній частині Кримінального кодексу України: індивідуалізації покарання, його альтернативності та іншим», — продовжують правозахисники.

Закон також порушує низку міжнародних договорів, серед яких Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, Декларація ВОЗ про політику в області забезпечення прав пацієнтів в Європі.

Автори звернення також виступають проти ідеї публічного реєстру засуджених. На їхню думку, є ризик необґрунтованого звинувачення, використання для фабрикації кримінальних справ, у тому числі з політичними чи корупційними цілями.

«Ми хочемо підкреслити, що ми не захищаємо злочинців, які скоїли ці огидні злочини. Кожен має невідворотно отримати адекватне покарання від незалежного справедливого суду. Ми захищаємо право від наруги, що буде сповна здійснена ухваленим законом, і тому просимо вас ветувати його», — йдеться у зверненні до глави держави.

Звернення підписали понад 10 громадських організацій, серед яких Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківський інститут соціальних досліджень.

У червні 2018 року Харківська обласна рада за ініціативи депутатки Валерії Мураєвої прийняла звернення до центральних органів влади щодо створення відкритого реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх.

Читайте MediaPort у Telegram