«Герої Харкова». Комунальники «Харківспецбуд»
У шостому епізоді подкасту «Герої Харкова» спілкуємося з працівниками комунального підприємства «Харківспецбуд», які займаються ремонтами житлових будинків у Харкові, закривають харків’янам вікна, вибиті російськими обстрілами, лагодять покрівлі і таке інше. Один з працівників підприємства Володимир Кізілов на знак незламності міста і в пам’ять для майбутніх поколінь створив з уламків російських снарядів герб Харкова.
Герой епізоду: Володимир Кізілов, електрогазозварювальник КП «Харківспецбуд»
- Підписуйтеся на подкаст в Apple Podcasts та Google Podcasts
Таня Федоркова: Привіт усім! Мене звати Таня Федоркова, це подкаст «Герої Харкова», у якому ми з Володимиром Носковим розповідаємо про харків’ян під час війни. У шостому епізоді спілкуємося із працівниками комунального підприємства «Харківспецбуд», які займаються всілякого роду ремонтами, а під час війни — серед іншого, закривають харків’янам вікна, вибиті російськими обстрілами, лагодить покрівлі і таке інше.
Володимир Носков: Мені, до речі, замість вікна, фанеру чи ДСП, як це називається поставили, мої батьки повідомили, що вже стоїть.
Тетяна Федоркова: Це добре, бо по своїй журналістській роботі ми часто чуємо скарги харків’ян на якість тих чи інших комунальних послуг. Не дочекавшись комунальників, багато жителів міста справляються самостійно. Тим, хто не може собі це дозволити, приходять на допомогу волонтери.
Володимир Носков: У нас така сама у будинку ситуація. Теж люди, не дочекавшись комунальників, намагаються вікна якось закрити. Ми нікуди не зверталися, просто чекали.
Таня Федоркова: Це війна — і ніхто не був готовий до таких масштабів руйнувань, тому варто про це пам’ятати. На початку російського вторгнення були деякі проблеми з матеріалами, логістикою, пальним і так далі. З часом, як мені пояснили на підприємстві, ця ситуація стабілізувалася. На території «Харківспецбуду» я бачила ці дерев’яні плити, якими харків’янам забивають вікна, є запаси плівки, інших матеріалів, коротше, роботи тривають, але їхній обсяг величезний. І щодня через ракетні удари і артобстріли він збільшується. Всі ці руйнування тільки збільшуються. Потрібно постійно закривати вікна, лагодити дахи і так далі.
Володимир Носков: Я б хотів тут зараз зупинитися, сказати про самоорганізацію людей. Принаймні, на досвіді мого будинку, там залишилося мало людей, ми живемо у хрущовці, мої батьки. У під’їзді по дві-три людини. Коли сказали, що будуть закривати вікна дерев’яними плитами, вони організувалися і обійшли всі квартири, щоб з’ясувати, де треба закрити, і що робити з тими, де квартири зачинені, а людей немає чи вони від’їхали на захід України чи до Полтави, чи взагалі до Європи. Зідзвонювалися з тими людьми. І вирішували питання, щоб відкрити двері. Знаю так само, що є досвід, коли під’їжджає до будинку служба, піднімаються на вишці до певного поверху і забивають ці вікна. З того, що мені розповідали батьки, їм сказали: якщо ви хочете, щоб у будинку включили опалення, всі вікна мають бути зачиненими. І ми знаємо, на жаль, цю велику небезпеку, яка може очікувати Харків. Якщо рашисти вдадуться до обстрілів, до знищення тепломереж, то тим паче, треба готуватися вже зараз всіма можливими і неможливими способами для утеплення своїх житлових будинків.
Таня Федоркова: Хочу в твою історію додати свою. Зараз я сиджу вдома і навпроти мене будинок, я живу на Салтівці, і просто навпроти нашого будинку вікна, які протягом кількох місяців були повністю розбиті, і там були такі чорні віконця, діри. В цьому будинку навпроти ще є такі вікна без скла. Після трьох місяців їх закрили дерев’яними плитами. Насправді не знаю, як там всередині після стількох днів. Мабуть, і сирість, і завелися миші…
Володимир Носков: То вже будуть з’ясовувати господарі, як повернуться, коли закінчиться війна.
Таня Федоркова: І таких вікон багато. Таких квартир багато.
Володимир Носков: Дуже багато! Якщо йти по Харкову, це взагалі видовище з неприємних. Бачити у красивих будівлях або чорні діри, замість скла, або закриті щитами. Ми на початку літа ще думали, що робити, міняти склопакети, міняти вікна, а зараз вирішили, що немає жодного сумніву, не будемо навіть про це думати, поставимо вікна, коли закінчиться війна. Незрозуміло, якої ночі і куди прилетить ракета, і чи не зруйнує вікна вибухова хвиля. Як ми вже бачимо, на прикладі Харкова, ракета може повертатися і вдруге, і втретє, і вчетверте, на те саме місце.