Гарантії безпеки та референдум: що пропонує Україна на перемовинах з Росією
Під час перемовин з російською делегацією у Стамбулі українська делегація офіційно висунула свої пропозиції щодо нової системи гарантій безпеки.
Головні тези навів на брифінгу після перемовин очільник української делегації, голова парламентської фракції «Слуга Народу» Давид Арахамія.
«Ми сьогодні вийшли з офіційною пропозицією про нову систему гарантій безпеки для України. Ми наполягаємо, щоб це був міжнародний договір, який підписуватимуть усі країни — гаранти безпеки, який буде ратифікований, щоб не повторювати помилку, яка була колись у Будапештському меморандумі. Ми хочемо, щоб це був робочий міжнародний механізм конкретних гарантій безпеки для України», — заявив він.
Арахамія наголосив, що представники української делегації не підписували жодних документів — лише озвучували пропозиції.
Він розповів, що в майбутньому договорі має міститися норма, за якою країни-гаранти проводять консультації протягом трьох днів після початку війни, агресії, військової операції, будь-якої замаскованої, гібридної війни проти України. Потім вони юридично зобов’язані надати Україні військову допомогу, зокрема — передати озброєння, закрити небо.
Серед гарантів розглядаються постійні члени Ради безпеки ООН: США, Велика Британія, Франція, КНР, а також Російська Федерація, але, зауважив нардеп, «про це треба говорити окремо». Україна також хоче бачити серед гарантів Туреччину, Німеччину, Канаду, Італію, Польщу, Ізраїль. Пропонується й вільне приєднання до угоди інших гарантів.
За словами Давида Арахамії, цей механізм навіть більш чіткий, ніж у 5-й статті Північноатлантичного договору 1949 року про створення НАТО, де немає обмежень щодо строків консультацій.
Щодо окупованих територій Донецької, Луганської областей та Криму — оскільки їхній статус не врегульований, міжнародні гарантії безпеки там тимчасово не діятимуть.
Також пропонується, щоб усі країни-гаранти не тільки не заперечували щодо вступу Українни до Європейського Союзу, а й допомагали в цьому процесі.
Як додав член української делегації, керівник юридичної групи перемовників Олександр Чалий, ключова вимога України до майбутнього договору — це чіткі, юридично зобов’язувальні гарантії безпеки України, за своїм змістом та формою подібні до статті 5 договору НАТО.
«Якщо нам вдасться закріпити ці ключові положення, які для української сторони є принциповою вимогою, то Україна буде в позиції фактично зафіксувати сьогоднішній статус позаблокової та без’ядерної держави постійного нейтралітету. Що історично вже зафіксовано в нашій Декларації про державний суверенітет, яка була ухвалена 16 липня 1990 року», — сказав Чалий.
Відповідно, Україна зобов’язуватиметься не розміщувати на своїй території іноземні військові бази та контингенти, не вступати у військово-політичні союзи. Проведення військових навчань на території України буде можливим за згодою країн-гарантів.
«Але принципово важливо — ніщо в майбутньому договорі не буде заперечувати право України на вступ до Європейського Союзу. І, по-друге, країни-гаранти беруть на себе зобов’язання сприяти цьому процесу», — підкреслив Олександр Чалий.
Перемовини з Росією триватимуть у найближчі два тижні. Паралельно Україна вже веде консультації зі всіма країнами-гарантами, і невдовзі зможе запросити їх до участі в багатосторонніх перемовинах.
«До цього часу має відбутися погодження найбільш принципових розбіжностей на найвищому політичному рівні. Тоді готуватиметься багатостороння конференція, у якій візьмуть участь вищі посадові особи країн-гарантів і буде підписаний цей багатосторонній договір», — уточнив Чалий.
Усі пропозиції делегації узгоджуватимуться з українцями, запевнив радник голови Офісу президента Михайло Подоляк. За його словами, упроваджуватимуть рішення щодо гарантій через всеукраїнський референдум. Потім документ мають схвалити Верховна Рада і парламенти країн-гарантів.
«Це ключове. Тобто ми маємо одержати підтримку суспільства для того, щоб цей договір був консолідуючим для нас», — пояснив Подоляк.
Він додав, що окремим пунктом пропонується зафіксувати позицію України та Росії щодо статусу Криму.
«Протягом 15 років проводити двосторонні переговори щодо статусу Криму і Севастополя окремо. Окремим пунктом ми пропонуємо російській стороні, що Україна та Росія не будуть протягом цього часу — терміну, поки йтимуть переговори, використовувати військові чи збройні сили для того, щоб вирішити питання Криму», — сказав радник голови ОПУ.
Питання статусу окремих районів Донецької та Луганської областей пропонують винести окремо — його розглядатимуть під час перемовин президентів України та Росії.
«Усі спірні питання вже більш-менш проговорені, наші пропозиції зроблені», — сказав Михайло Подоляк.
Голова російської делегації Володимир Мединський після перемовин заявив, що РФ «також робить два кроки для деескалації конфлікту». Один стосується військового аспекту, другий — політичного, передає «Інтерфакс».
Мединський назвав перемовини конструктивними і зазначив, що російська сторона отримала від України для розгляду «зрозуміло сформульовану їхню позицію для включення до договору».
«Ці пропозиції будуть розглянуті найближчим часом, доповідені президенту, і буде дана відповідна наша відповідь», — сказав очільник російської делегації.
«Після сьогоднішньої змістовної розмови погодили і пропонуємо рішення, за яким зустріч глав держав можлива одночасно з парафуванням договору», — додав він.
Вашингтон готовий, якщо буде потрібно, взяти участь у втіленні домовленостей Москви та Києва щодо безпеки України, заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.
«У разі, якщо буде якийсь результат, і наша підтримка України може бути частиною цього результату, зокрема підтримка її безпеки та оборони, то, звісно, цього ми хочемо прагнути», — наводить слова Блінкена «Інтерфакс-Україна».
Він додав, що не бачить позитивних зрушень у переговорах Росії з Україною, але вважає добрим сигналом, якщо їх бачить Київ.
Росія розпочала повномасштабну війну проти України 24 лютого. Окрім боїв з українськими військами, росіяни обстрілюють населені пункти, викрадають посадовців місцевих органів влади та активістів, вдаються до провокацій тощо.