Енергокриза у Харкові: як вижити без тепла Колонка
Харків переживає штучну комунальну катастрофу, яку нам влаштували хворі сусіди. Так, з сусідами не завжди щастить. Хтось затопить, хтось вночі спати не дає. А тут намагаються знеструмити та заморозити. На четвертому році війни не можна сказати, що цього не очікували, і Харків тримається. Хоча після чергового російського масованого обстрілу енергетики міський голова Ігор Терехов оголосив про вимушене відключення від опалення 853 житлових будинків. То що ж робити за відсутності тепла? Питання актуальне, оскільки попереду ще щонайменше півтора-два місяці холодів.
Евакуація
З часів евакуації жителів Алчевська внаслідок масштабної аварії на тепломережах у 2006 році Україна не знала випадків евакуації значної частини цілого міста з причин комунального характеру. Цього року мер Києва Віталій Кличко пішов на чесний, але непопулярний крок — визнав неспроможність забезпечити у короткий час належні умови та закликав мешканців столиці виїхати на деякий час або у передмістя, або до родичів у інші регіони.
Сьогодні вже «не пощастило» і багатьом харків’янам. І хоча Терехов, на відміну від Кличка, не пропонує містянам перечекати морози і ремонтні роботи десь в іншому місці, я б радив заздалегідь подумати про план «Б» — на випадок повного комунального колапсу.
У березні 2022 року Харків дуже швидко децентралізувався та знелюднів. Тоді, окрім потоку людей у західні регіони, спостерігалася тенденція переїзду людей до передмість Харкова у приватний сектор. Пам’ятаю, як я з родиною жив два місяці на дачі в Люботині, де у 32 м² мешкали шестеро осіб та дві тварини, а усі сусідні хати були заповнені людьми до 10-15 осіб. Тоді у березні було до -19°C, але приватний сектор нас урятував, адже в таких умовах він має суттєві переваги перед багатоповерхівками. Це і власна труба для встановлення буржуйки, і місце для встановлення бензинового генератора, і джерело води в колодязі тощо.
Якщо їхати немає куди
Для містян це особливо болісно: у багатоповерхівках немає автономності, а щільність населення робить будь-яку кризу масштабною. Але навіть у таких умовах можна знайти способи зберегти комфорт, безпеку й здоровий глузд.
По-перше: все, що можна накопичити, слід накопичувати. Це й акумуляторні батареї або зарядні станції для накопичення електрики, це і термоси для зберігання гарячої води та їжі, це і бойлери для зберігання гарячої технічної води, це ємності для зберігання холодної питної та технічної води, це і певний запас продуктів, і навіть запас енергоносіїв.
Звісно, в багатоповерхівках буржуйку не поставиш. Тому за відсутності опалення та газопостачання оптимальним паливом для квартир буде сухий спирт або спиртовий гель, а зручним засобом приготування їжі можуть бути туристичні газові пальники (безумовно, з дотриманням усіх правил техніки безпеки під час використання: намагаючись зігріти оселю в умовах відсутності централізованого опалення, не залишайте ввімкнені прилади без нагляду, уникайте перевантаження мережі та придбайте вогнегасник і датчик чадного газу — застерігає ДСНС України).
По-друге: все, що можна заощадити, слід заощаджувати. Передусім слід подбати про теплоізоляцію і суттєве зменшення площі та об’єму опалення. Можна обмежити свою житлову площу кухнею та санвузлом, а не опалювати три зайві кімнати. Якщо кухні буде замало, то і намет в кімнаті — це дієвий варіант. Недарма наші пращури спали в ліжках з балдахінами або взагалі у спеціальних шафах. Крім цього, слід налагодити раціональне використання води, з постачанням якої також можуть бути проблеми. Слід налагодити цикл, коли відпрацьована вода після прання або купання використовується для змиття унітазів, миття полів, взуття тощо. Використання спиртового гелю або сухого спорту повинно бути не лише для опалення, а й для приготування їжі, яку потім слід зберігати в термосах.
По-третє: слід впроваджувати колективні рішення. У багатоповерхівках можна організувати спільну кухню на газових або твердопаливних плитках у дворі. Дієвими колективними рішеннями будуть придбання загального генератора теплової та електричної енергії, облаштування зон обігріву, відпочинку та харчування, організація спільного побуту з можливим чергуванням на кухні та наглядом за системами альтернативного опалення. Раціональне планування режиму доби дозволить акумулювати всі ресурси та налагодити систему взаємодопомоги.
Важливим аспектом суспільного життя є обмін інформацією та психологічна підтримка. Треба подбати про те, щоб не залишилося самотніх людей. Спілкування з сусідами, родиною, друзями — ключ до збереження відчуття нормальності. Практикуйте «малі радощі». Книги, настільні ігри, музика без електрики — все це дозволить підтримати моральний дух.
Колапс як тест на зрілість громади
Комунальний колапс — це виклик, але й можливість. Він показує, наскільки ми готові до автономності й наскільки здатні співпрацювати.
Місто виживає не лише завдяки інфраструктурі, а й завдяки людям. Якщо мешканці здатні організуватися, підтримати одне одного й знайти креативні рішення, навіть найжорсткіші відключення стають не катастрофою, а випробуванням, яке можна пройти.