«До самоідентифікації через культурно-історичний контекст»: харків’янин в евакуації створив просвітницький проєкт

Харків'янин Леонід Брагін створив онлайн-проєкт, присвячений українській культурі — митцям і подіям минулих років і сучасності. Його гасло — «До самоідентифікації через культурно-історичний контекст».

Публікації проєкту «Файно! Український культурний фронт» виходять у Telegram-каналі та на платформі Patreon, розповів Леонід Брагін «МедіаПорту». З кінця січня проєкт без реклами зібрав понад 7000 підписників та сотні відгуків читачів. 

У Telegram щоденно виходять дві публікації, одна — з ексклюзивним контентом для підписників на Patreon.

Для своїх дописів автор обрав різноманітні теми:

• доля українських митців сучасних і минулих років, «зокрема тих, кого знищила росія, хто боронив Україну зі зброєю в руках»;
• українська поезія;
• українська музика;
• український живопис

Серед іншого є публікації про сучасні культурні події в Україні — наприклад, заходи Харківського літературного музею, виставки тощо.

«Проєкт створений з амбітною місією — не просто з просвітницькою і в будь-якому випадку не розважальною. А для того, щоб залучити тисячі українців до дійсно проукраїнського електорального поля, з чим у нас, на мою думку, дуже великі проблеми. Без розуміння сталого культурно-історичного контексту люди дуже легко потрапляють на гачок примітивної пропаганди. На жаль, Україна і зараз може повернутися до тоталітаризму. Але з 2004 року українці мають можливість реально впливати на власну долю своїм вибором», — пояснює Леонід Брагін.

Леонід започаткував та працює над проєктом самостійно. Це стало продовженням усвідомлення власної ідентичності.

«Я народився у досить типовій харківський родині. Вона була культурна, освічена, але абсолютно російськомовна, без натяку на українські традиції. Зараз це важко уявити, але я практично не знав, що таке Різдво, Великдень, я дізнався про це вже під час Незалежності України. У нас не було рідних з сільської місцевості, відповідно, і традицій не було. Антирадянські погляди почали формуватися ще в школі від спостережень за невідповідністю реального життя пропаганді, а потім, десь на початку 2000-х вже сформувалась і повна українська самоідентифікація. Це був свідомий вибір. І він стався з набором інформації про Україну, про її історію культуру, з розумінням, що росія (включно з «срср», який теж був нею) сторіччями веде війну на знищення української ідентичності — саме те, що я хочу людям донести», — говорить Брагін.

Про волонтерство

Леоніду Брагіну 56 років, за спеціальністю він хімік-технолог, закінчив Харківський політехнічний інститут, але все життя працював менеджером з продажу. Початок повномасштабного вторгнення рф зустрів вдома на Олексіївці, разом з дружиною ховався від обстрілів в метро.

«Виїхали з Харкова на початку березня. Коли востаннє йшли до метро, був обстріли з літака над нашим будинком. Було чітке враження, що нас можуть вбити, тому ми з метро вже додому не повернулися. Після кількох ночей на платформі скористалися можливістю йти на вокзал через тунелі. Чотири години пішки по шпалах та випадкова наявність позапланового евакуаційного потяга не з першої платформи дозволили поїхати. Вагон був забитий людьми та домашніми тваринами вщент включно із підлогою та тамбурами», — згадує Леонід. 

Подружжя живе у Львові, рідні — за кордоном. Леонід згадує, як в перші дні після виїзду організував та координував евакуацію матері та її рідної сестри з чоловіком — це було важке завдання, жінки погано ходили, одна з них важила понад 100 кілограмів. Вивезти їх допомогли харківські волонтери.

«На основі цього досвіду я сам став волонтером: додався до всіх можливих груп, знаходив людей з обмеженими можливостями та жінок з дітьми, яким потрібна була допомога. Також до мене почали звертатися через знайомих. Це були люди з Харкова та інших регіонів (наприклад з Миколаївської області, де люди тижнями ховалися у підвалах, перебуваючи дуже близько до фронту). Я допомагав їм виїжджати за кордон, мав чіткий алгоритм дій, волонтерські зв’язки по Харкову, Львову, Польщі і по вокзалах України та соціальних службах», — розповідає чоловік.

Людей з інвалідністю забирали з їх помешкання, супроводжували до вокзалу, передавали залізничникам і саджали у поїзди без черг. Далі — доправляли за кордон.

«Я координував цей процес, переважно до Німеччини, тому що мав багато інформації про переваги, знав, що там найкраща програма. І через тих волонтерів, які були в Німеччині, українських і німецьких, мені навіть вдалося кільком родинам знайти помешкання на момент їх прибуття», — говорить Брагін.

За словами Леоніда, важливо було психологічно налаштувати людей, пояснити, що їм допоможуть і дорогою, і за кордоном. Багатьох доводилося «у прямому сенсі перевантажувати у пунктах пересадки». Одна з пенсіонерок самостійно дісталася Перемишля, але розгубилася і поїхала назад, не повідомивши про це нікому. Жінку Леонід знайшов вже у потязі під Полтавою. Провідниця за власною ініціативою опікувалася жінкою дорогою до Харкова і назад до Львова, де вже начальник вокзалу посадив її на потяг до Перемишля, а там забрав син.

Леонід Брагін встиг допомогти десяткам людей до середини літа 2022, коли схлинув потік біженців. 

Нині зосередився на проєкті «Файно! Український культурний фронт», планує його розвивати та шукає для цього спонсорів. Він вважає, що розуміння історії та культури України змінює індивідуальну та суспільну ментальність, формує активну позицію і збільшує шанси на сталий демократичний розвиток України.