«Декорації для міста — це класно. Жахливо, коли це несмак» Інтерв'ю
«Декорації для міста — це класно. Під час війни показувати, що місто живе — важливо. Класно, коли декорації з екологічних матеріалів, естетичні та мають сенс. Вони мають бути у безпечних місцях. Жахливо, коли це несмак. Жахливо, коли це несмак у масштабах міста», — коментує архітектор Віталій Собченко. На його думку, для декорацій, особливо великодніх, місту варто було б розглянути натуральні матеріали. Наприклад, дерево, солому. MediaPort поставив архітектору кілька питань.
Чи відомий вам світовий, європейський досвід декорування вулиць до свят?
Так, звісно, у більшості країн світу міська влада залучена і включена до того, щоб декорувати міста, створювати атмосферу свята, тематичні декорації тощо. І в Європі під час Пасхи теж створюють декорації. Це абсолютно нормальна історія. Комунікація між людьми — це дуже важливий елемент міського життя.
Як вважаєте, де краще встановлювати такі прикраси? На що звертати увагу при виборі локацій для їх розміщення?
У більшості міст у світі, в Європі прикрашають центри міст. У центрі міста зазвичай зосереджені розважальні заклади, проводяться святкові заходи. Люди з околиць міста, з області з’їжджаються в центр. Приїжджають гості міста. Тож це досить логічно, що якраз у центрі це розміщується.
А з точки зору безпеки в умовах війни зараз, як і де краще встановлювати такі фотозони?
Звісно, що краще їх ставити біля метро або будівель, де є підземні паркінги, укриття. Під час війни ці декорації можуть створювати скупчення людей, тому має бути можливість дуже швидко сховатися. Особливо, коли є балістична загроза, коли дуже швидко може статися удар.
З приводу естетичної складової: як ви вважаєте, хто має вирішувати, якими мають бути такі декорації? Чи потрібні для цього громадські слухання, опитування, інші механізми?
Зазвичай у найбільш розвинених країнах досить класно налагоджена комунікація між громадою і міською владою. Є платформи, де люди спілкуються, опитування, вони залучені якраз у цей момент. У нас такого діалогу немає, або він дуже поверхневий.
З точки зору естетичної складової — це дуже складне питання. Для людей, освічених у предметі, побачити ці кислотні кольори, пластикові квітки, паски з пластику — це боляче для очей. Настільки все банальне, прямолінійне, там немає інтелектуальної роботи з точки зору вписання цих декорацій в оточення, композиції, сюжету. Це досить примітивне декорування. Якщо зараз приїде якась людина, наприклад, з Данії і побачить ці декорації — для неї це буде екзотика.
Водночас це потенційний конфлікт, тому що для інших людей такого формату декорації може бути чимось святковим, викликати радісні асоціації, це підіймає настрій.
Якщо мене спитати, то для мене це виглядає жахливо, але я радію, що місто живе і там відзначають свята, особливо у Харкові, місті, яке дуже страждає від обстрілів.
Встановлення таких прикрас — це має бути ініціатива від громади чи виключно керівництва міста?
І громади, і міста.
Зазвичай у містах є пункт в бюджеті — святкове декорування міста, ілюмінації. Це нормально, коли у місті закладено це у бюджет. І класно, коли з’являються якісь фонди або якісь спонсори, які залучаються до прикрашання міста.
Це може бути геймченджер [інноваційно], якщо в місті почнуть з’являтися якісні декорації, більш естетичні, які відповідають екологічним стандартам, з натуральних матеріалів. Якщо ці декорації матимуть більшу популярність, це стане ознакою того, що має сенс залучати більш професійних художників, архітекторів для створення декорацій для міста.
Наразі таке відчуття, і це триває досить багато років, що у Харкові ще з часів Кернеса є якийсь департамент, який просто закриває питання. Декорації на Новий рік? Сніговик. Декорації на Пасху — паска, декорації 8 березня — тюльпан.
Звісно, це впливає на смак населення. Воно ж згори вниз транслюється. Люди споживають те, що їм дають зверху. Це дуже впливає на естетичне сприйняття міста.
Тож яке резюме я можу зробити? Декорації для міста — це класно. Під час війни показувати, що місто живе — це важливо. Особливо в Харкові. Святкові декорації — це класно. Класно, коли вони з екологічних матеріалів, коли вони естетичні та мають сенс — це чудово. Вони мають бути в безпечних місцях.
Жахливо, коли це несмак. Жахливо, коли це несмак у масштабах міста. Жахливо, коли цей несмак транслюється і показується на весь світ. Великдень — душевне свято, коли, на мою думку, мають використовуватися натуральні матеріали — дерево, тканини, солома… Це має бути органічна історія.
Я розумію міську владу, вони роблять це з таких матеріалів, які не псуються за один раз, планують ці декорації використовувати й наступного року. Але водночас можна створювати якісні скульптури, котрі можна використовувати багато років, змінювати їх місцями, змінювати сюжети, і їхня якість залишиться високою.