Деколонізація в Одесі: хто і чому з харків’ян просить UNESCO відтермінувати процес
115 культурних діячів України та світу просять UNESCO вплинути на президента України Володимира Зеленського та припинити на період війни «невчасний», на думку авторів листа, демонтаж культурної спадщини в Одесі. Серед підписантів є харків’яни.
Лист до UNESCO опублікували італійські видання Il Foglio, Corriere della Sera та німецьке FAZ.
У ньому йдеться, що рішення обласної держадміністрації стосовно демонтажу 19 пам’яток та позбавлення охоронного статусу для інших ухвалені без консультацій із громадськістю, зазначає Liga.net. Культурні діячі вважають, що деколонізація Одеси — «небезпечно слизький шлях», тому що «поспішна імплементація нового законодавства» може загрожувати значній частині світової спадщини Одеси та її «поліфонічно космополітичному духу». Серед пам’яток, які просять не деколонізувати в Одесі, — пам’ятник Пушкіну.
Четверо підписантів вказали містом походження Харків, а саме:
- Ірина Євса, поетеса та перекладачка;
- Костянтин Бліох, композитор та фізик;
- Максим Розенфельд, архітектор, письменник, художник;
- Ганна Лісова, режисерка.
«Не політичне питання, а професійне»
Коментуючи мотиви підписання листа-звернення, Максим Розенфельд відповів «МедіаПорту», що річ не у Пушкіні.
«Йдеться про призупинення поспіхом знесення різних пам’яток культурної спадщини Одеси. Там великий перелік пам’яток, і Пушкін там взагалі не стоїть на якомусь першому місці. Це просто маркер певний, депушкінізація так сприймається. Взагалі йдеться про те, що оскільки Одеса за час широкомасштабного вторгнення значною мірою потерпає від обстрілів і руйнуються різні пам’ятки архітектури, цей процес [демонтажу в межах деколонізації] має бути пригальмований до більш пізнього часу, щоб це робилося зважено, продумано, із залученням не лише широкої громадськості, а й фахівців, експертів, культурологів, істориків, архітекторів, рестораторів. Тим більше, на відміну від Харкова, історична частина Одеси є пам’яткою всесвітньої спадщини», — сказав Розенфельд.
За словами Розенфельда, йому «приємно опинитися в компанії» підписантів листа.
«Серед інших людей, які підписали цей лист, є багато моїх друзів, знайомих, людей, яких я дуже поважаю, вважаю дуже порядними, інтелігентними, культурними людьми. Мені дуже приємно опинитися в цій компанії. Я вважаю, це правильно, як для художника, для мистецтвознавця, доктора архітектури, це моя професія — збереження культурної спадщини. Крім того, я працюю з різними міжнародними організаціями, архітектурними фондами, історичними фондами. Моя діяльність останнього часу має безпосереднє відношення до UNESCO і безпосередньо витікає з моєї професійної діяльності як архітектора. Це не політичне питання, це професійне питання», — сказав Розенфельд.
Він не вважає, що такі листи шкодять репутації України у світі.
«Я вважаю, що такі звернення демонструють перш за все свободу слова, свободу думки, яка у нас є. Що є люди, які не бояться і вважають це абсолютно нормальним. І нічого боятися. І це показує, що в Україні можлива взагалі дискусія, різні точки зору. Це насправді про демократичне суспільство і про можливість існувати різним вільним думкам в Україні», — прокоментував Максим Розенфельд.
«МедіаПорт» намагався отримати коментарі інших харківських підписантів листа. Знайти контакти Ірини Євси та Ганни Лісової редакції поки не вдалося. Костянтин Бліох відповів у Facebook, що є «непублічною персоною і коментарів не дає».
На думку віцепрезидентки Українського ПЕН Мирослави Барчук, «лист українських культурних діячів до ЮНЕСКО на захист пам’ятника Пушкіну в Одесі — приклад того, як легко можна бути використаним втемну і ударити по країні у вирішальний для неї час».
«Отже, який наратив вибудовується внаслідок цього листа в Італії? Зеленський, київська влада, змушують Одесу відмовитися від своєї історії, ідентичності, якій, як виявляється не чужий Пушкін, а люди культури — проти цього і просять ЮНЕСКО втрутитися. А отже культурна спільнота, загалом українці, — проти «антиросійської діяльності» Зеленського як такої, проти того, що Зеленський вперто веде війну з росією і не хоче закінчувати її миром, як пропонують йому миротворці. А отже: давайте не постачати більше зброї Зеленському», — вважає Барчук.
Спроби призупинити або відкотити деколонізацію роблять міські голови Дніпра та Одеси. На відміну від цих міст, у Харкові перейменували значну кількість топонімів та ще у 2022 році демонтували бюст Пушкіну з центру міста.