Чотири роки теракту біля Палацу спорту: суд триває

Справу про теракт біля Палацу спорту 22 лютого 2015 року, внаслідок якого загинуло четверо людей, почали розглядати в суді у червні 2015-го. Минуло майже два роки, і у квітні 2017-го через зміни у складі суду справу розпочали розглядати спочатку. З того часу, за даними обвинувачення, було призначено понад 60 засідань. Половина з них не відбулася: обвинувачені скаржилися на погане самопочуття, заявляли клопотання і відводи. Скільки ще чекати вироку? На питання «МедіаПорту» відповіли представник потерпілих Олег Головков і захисник обвинувачених Дмитро Тихоненков. 

Як ви оцінюєте хід процесу? Що заважає поставити крапку в цій справі?

Олег Головков: Є суворі правила, що регулюють процес. В даному випадку, враховуючи і резонансність справи, і його складність, і обсяг матеріалів, звичайно, його об’єктивний, повний, ретельний розгляд займає досить багато часу. Але при цьому є додаткові фактори. Скажімо, часті хвороби або погане самопочуття обвинувачених. Є також такий фактор, як недостатньо мотивовані клопотання з боку захисту. Ми часто чуємо звернення, які вже багато разів проговорені, але все одно вони продовжують заявлятися, йде не стільки процесуальне навантаження, скільки соціально-політичне. Насправді, процес, з моєї точки зору, так, виглядає досить затягнутим, але при цьому він ретельний і об’єктивний. Я б не ставив тривалість процесу у докір суду.

Я не бачу з боку суду тих чи інших дій, які могли б свідчити або про його упередженість або про якусь прихильність до будь-якої зі сторін.

Що допомогло вийти на слід підозрюваних і затримати їх? 

Добре спрацювали правоохоронці. І треба сказати, що на цю справу були кинуті кращі співробітники правоохоронної системи. З усіх можливих версій, які опрацьовувалися, ця знайшла підтвердження завдяки або недостатньої підготовленості обвинувачених, або тим прорахункам, які вони допустили.

Один з обвинувачених мав відношення до правоохоронців?

Так, але він не був оперативним співробітником, а був звичайним силовиком. «Беркут», де важливі — м’язи, а не інтелект.

Наскільки сьогодні ваша позиція і позиція обвинувачення у цій справі співпадають?

Значною мірою. Спочатку питання викликали недоліки слідства в частині відсутності прямих доказів. У даному обвинувальному акті вони не пред’явлені. Це єдине. Додатково, крім цього процесу, цікавлять причини поведінки правоохоронних органів під час цього мітингу і події, які передували цьому всьому та якість правоохоронної системи. На мій погляд, окрім виконавців є ще й ті, хто створив умови для вчинення злочинів.

На ваш погляд, чи достатньо зібрано доказів вини обвинувачених?

Для нас досить. Подивимося, як для суду. Адже досі версія подій з того боку не озвучена. Ми не знаємо, може це і є тактика захисту. Намагатися вибудувати ситуацію на недоведеності.

Які з доказів для вас стали ключовими?

Дуже значну роль відіграє відтворення подій, проведене з обвинуваченими на наступний день після їх затримання. В принципі, вони дали той масив інформації в своїх свідченнях, якого слідство на той момент не могло мати і, звичайно, не мало. З огляду на те, що ці слова в подальшому підтвердилися слідчими діями, то для мене це має дуже значну роль.

(У 2016 році представник потерпілих опублікував, за його словами, доказ у справі, протокол за результатами негласних слідчих дій, прослуховування в СІЗО обвинуваченого Дворнікова, в якому той розповідає про злочин — ред.)

Як відбувався теракт за версією слідства згідно обвинувального акту, озвученого у червні 2015 року. Графіка «МедіаПорту»

А що викликає сумніви?

Звичайно, це впізнання, яке завжди носить умовний характер. Це свідчення свідків у частині того, що кожна особа сприймає події по-своєму, і розбіжності неминучі, вони завжди будуть конфліктувати. Встановити об’єктивну істинність показань свідка дуже складно.

Скільки за вашою оцінкою потрібно ще часу, засідань, щоб вийти на фінішну пряму та почути вирок?

Складно щось прогнозувати. Попереду найнепередбачуваніша стадія — заяви і клопотання сторони захисту. І в даному випадку може бути все, що завгодно.

Чи є якісь часові обмеження з юридичного боку: як довго може тривати суд?

У суду єдина вимога — організувати достатні умови і одній, і іншій стороні для представлення своїх доказів, аргументації. Усе. Суд не повинен бути швидким. Суд повинен бути об’єктивним. Часових обмежень у законі не встановлено. 

Чи зверталися до вас потерпілі, інтереси яких ви представляєте, з проханням пришвидшити розгляд справи?

Так, зверталися. Є така позиція, але в даному випадку я прошу знижувати цей емоційний фон. Розмовляємо. Суд — це не мітинг, а місце об’єктивного розгляду тієї чи іншої події. Прискорити процес можна, якщо нас почують ті, до кого ми звертаємося з проханнями не перетворювати суд в мітинг.

Кого ви маєте на увазі?

У тому числі і тих, хто співчуває процесу і хотів би якогось логічного його завершення.

Як багато таких людей ходять на засідання?

Іноді бувають засідання, які зриваються саме з вини так би мовити активної громадськості, яка намагається влаштувати в залі суду мітинг. Звертаємося, просимо, поки що такі ситуації вдавалося знімати.

Чи є підстави для звернення потерпілих до Європейського суду з прав людини?

Про це поки рано говорити. Об’єктивно. Чому? Тому що є якась неорганізованість процесу, пов’язана, перш за все, зі станом нашої судової системи.

Що ви маєте на увазі?

Ну, наприклад, несвоєчасна доставка підсудних, незабезпечення їм умов, щоб вони нормально могли представляти свій захист в суді. Досі ж немає відповідей від медиків: стан підсудних — це симуляція або об’єктивні причини? Тоді що необхідно зробити, щоб їх усунути? Тому що приїзд швидкої три рази за одне засідання — це перебір. Ось ці моменти заважають, затягують. У підсумку ми повинні досліджувати в суді медичні карти замість матеріалів справи.

Чи можливий обмін обвинувачених на українських полонених на Донбасі чи з Криму?

Для нас, сторони потерпілих, це виключено. Це питання виникало і виникає періодично, і ми робили відповідні звернення до відповідних організацій, які готували обмін, з тим, що це є неприпустимим як для потерпілих, так, в принципі, і для громадськості Харкова. Нам потрібен вирок.

Чи не змінилася ваша позиція з приводу покарання?

Ні, не змінилася. Ми з самого початку просили максимально можливе покарання — довічне ув’язнення.

***

Чотири роки триває процес. На думку прокуратури і потерпілих, відбувається затягування справи з вашого боку. Чому це відбувається? 

Дмитро Тихоненков, захисник: Ні, жодного затягування немає. Дуже щільний графік, який затверджується за півроку чи більше. Ось у нас засідання, усі середи зайняті до початку червня.

На думку обвинувачення і потерпілих, ви зловживаєте процесуальними правами. 

Як саме це проявляється? 

У постійних викликах швидкої. 

У Башликова травма голови. Він викликає швидку. Швидка визначає, що у нього тиск. Йому збивають симптоми. Скільки раз ми заявляли, щоб його нормально оглянули у закладі поза СІЗО! Адже у СІЗО немає таких можливостей, щоб нормально перевірити голову, щоб встановити діагноз. Людину доставляють у поганому стані, викликають швидку і навіть після цього часто продовжують засідання. 

Замість того, щоб нормально провести огляд, і питання було б зняте… Саму тому Дворніков заявляє голодування, бо порушуються права. 

Голодування завершене?

Спитайте в нього. Я знаю, що його переводили у медсанчасть. Я не хочу це питання коментувати. Тобто жодного затягування! Жодних аргументів нема. Виклик швидкої, якщо людині погано, в чому тут затягування?

Так, на останньому засіданні двома обвинуваченими було заявлено відвід прокурору. Чому вони це зробили? Тому що прокурор, коли ми ще досліджуємо письмові матеріали справи, речові докази, не пояснює, яке доказове значення вони несуть. Вони кажуть, що все скажуть в дебатах. І виходить, ми зараз не знаємо позицію прокурора, відповідно, ми не можемо надати контраргументи. Ми можемо тільки здогадуватися. І суд щоразу подовжує запобіжний захід, люди тривалий час перебувають під вартою. Якби прокурор пояснив, що такий документ підтверджує це і це, ці покази свідків, а він нічого такого не каже. «Я все скажу під час дебатів».  

І виникне ситуація, коли ми дійдемо до дебатів, прокурор вперше озвучить свою позицію, на чому він ґрунтується, і нам, звичайно, буде потрібен час. Нам потрібно буде знов подивитися документи, на які він посилається. І нам знов скажуть, що ми затягуємо. Але ми не затягуємо, ми обґрунтовуємо. 

Нам лишилося дослідити частину речових доказів. На цьому завершується все, що просив дослідити прокурор. Після цього суд дозволить нам заявити свої клопотання. У нас заздалегідь підготовлені клопотання, ми їх два роки готували. Але у нас немає ще можливості їх викласти, поки прокурор свою позицію остаточно не висловить. Наші клопотання: допитати свідків, провести кілька експертиз. Не буду розкривати всю нашу тактику. Ці клопотання потрібні для того, щоб з’ясувати реально, що тоді відбулося.  

Читайте також: У Харкові вшанували пам’ять загиблих внаслідок вибуху біля Палацу спорту