Фельдман уже сьогодні наполягає на тому, щоби українські провайдери вільно надавали правоохоронцям конфіденційну інформацію про користувачів. Нагадаємо, що 2007 року саме за такою схемою почалися репресії ФСБ проти мешканця Новосибірська, етнічного українця Тараса Зеленяка.
Це означає, щоби перед кожним дописом на форумах чи в коментарях українець мусить запитати у фельдманів-табачників, а чи не заперечуватимуть вони проти цього, і чи не вважатимуть вони той чи інший допис образливим. Себто нам – українцям в Україні – не дай Боже прийде в голову сама думка публічно цитувати поезію Шевченка, Франка чи маніфести видатного харківця Миколи Міхновського.
Наприклад, у Шевченковій "Розритій могилі" йдеться: "Ой Богдане, Богданочку,якби була знала, у колисці б задушила, під серцем приспала. Степи мої запродані жидові, німоті, сини мої на чужині, на чужій роботі".
У Франка читаємо: "Рабина, старого, сивого жида з довгою бородою, вели два школьники попід руки і привели аж ід самій підвалині. Стиск зробився довкола такий, немовби кождий жид хотів бути ту ж коло самого рабина, незважаючи, що там нема місця на тілько люду" ("Борислав сміється").
А Микола Міхновський в "Десятьох заповідях українця", сформульованих 1902 року, казав: "Усі люди твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди – се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас".
Офіційно звертаюся до Олександра Фельдмана із запитанням: якщо називати жидів жидами – ксенофобія, може нам слід зректися української мови, що містить такий етнонім? Цю заяву буде опубліковано на кількох інтернет-сайтах. Якщо голова так званого Українського єврейського комітету настільки рішучий в намірах викорінювати "антисемітизм" всюди, де він йому ввижається, очікую на судовий позов за свої слова. Мої особисті дані для оформлення позивної заяви знайти нескладно