Страйк
працівників харківського КП «Міськелектротрансу» 21-22 грудня став зручним
полігоном для відпрацювання місцевими реґіоналами тактики антисоціяльних
рішень. На щастя, вибори позаду, наступні – не скоро. Сама політична
кон‘юнктура дозволяє одіозному Геннадієві Кернесу реалізовувати свої виключно
бізнесові плани без особливих «церемоній».
Те, що
харківський «Міськелектротранс» не вписується у ці бізнес-плани, зрозуміло
кожному, хто спробує розглянути владу як джерело матеріяльного прибутку. Для
будь-якого українського міста електротранспорт є дотаційним. Ця константа
обумовлена його соціяльним значенням – перевозити пільговий континґент
безкоштовно, а решту пасажирів – за пониженими в порівнянні з комерційним
автотранспортом ціни. Як не крути, а отримувати леґальний прибуток з трамваїв і
тролейбусів неможливо. Як учить будь-який підручник економіки, функція
бізнес-установи – максимізувати прибутки та мінімізувати збитки. Якщо «Міськелектротранс»
є збитковим за визначенням, бізнес-установа під назвою Харківська міська рада
VI скликання робитиме все, аби його здихатись.
Харків без
трамваїв і тролейбусів, дротів і колій – хибна фантазія? Аж ніяк! Для чинного
міського голови – це завдання кількох років його каденції. Уже зараз місто
рухається до транспортного апокаліпсису кілометровими кроками. 15 років тому у Харкові
було 4 трамвайних депо та 3 тролейбусних. Наразі – 2 і 2. У найближчому
майбутньому – по одному (уже подейкують про закриття Жовтневого трамвайного та
Другого тролейбусного парків). Триває демонтаж трамвайних колій в центральній
частині міста. За рік з історичного центру можна буде дістатися лише
мікроавтобусами та метром. Годі й казати, що для харківських пенсіонерів обидва
варіянти є неприйнятними: приватні автоперевізники беруть пільговиків не більше
людини-двох до автобуса, а спускатися-підійматися в підземці літнім пасажирам
не під силу.
До чого стільки
слів «прелюдії» про те, що всі харківці знають «на власних ногах»? Щоби
переконати – 21-22 грудня міська влада спрацювала за принципом «два кроки
вперед, один назад» і так далі… Обіцянки Геннадія Кернеса та Бориса Колеснікова
виділити 8 млн. грн на погашення зарплатних боргів КП «Міськелектротранс» –
виключно тактичний захід задля приглушення протесаного духу працівників
підприємства та й усіх харківців. До того ж, страйк транспортників було вдало
«перебито» гучним інформприводом про відкриття станції метра «Олексіївська». До
речі, зводили її 18 (!) років.
Мовляв, поки працівники
КП заспокояться, а ми з Пискунівської та Московського проспекту колії трамвайні
приберемо. Та й два депа на земельні ділянки подерибанимо – он на місці Першого
тролейбусного ринкові майданчики. Як уже згадувалося, депо, на відміну від
торговців, прибутку до чиновничої кишені не кладе. А як транспортники знову застрайкують
– заспокоїмо їх кількома мільйонами гривень (за той же час «заробимо» вдесятеро
більше).
Чому Партія
реґіонів не каже про стратегію розвитку міського електротранспорту? Бо їхня
стратегія полягає в його тотальному знищенні. Злочин не анонсують – кому-кому,
а Кернесові це точно відомо. Чому представлене в місцевих радах ВО
«Батьківщина» так само не озвучує стратегію, а обмежується тактичними акціями
протесту? Питання досі відкрите. На відміну від цієї політичної сили,
Харківська «Свобода» таку стратегію має і готова обговорювати її з фахівцями.
Воднораз без
комплексного бачення збереження і розвитку харківського електротранспорту
будь-які страйки й пікети так і обертатимуться на порожню пару в «трамвайний»
гудок…