О наша співуча, калинова українська мова!!! Як же з тебе знущаються всі ті, хто робить вигляд, що все знає!!! 🙁
Уявіть, ідете ви вулицею і бачите крамницю із назвою «Чарівна люлька». Що вам спадає на думку?
Справжній козак, мабуть, зрадів би й почав мріяти, що люльки в цій крамниці самі тютюном заповнюються, або поглядом керуються, або… Ну, козак багато про що міг би помріяти… Проте зайшовши до цієї крамниці він відчув би тільки страшне розчарування, бо жодної люльки він там не знайшов би!!!
Насправді у цій крамниці продають не люльки, а колиски!!! Дитячі колисочки!!! Як, скажіть мені добрі люди, можна було назвати магазин із колисками «Чарівна люлька»?!
Чому ми настільки впевнені, що знаємо українську мову? Чому ми дозволяємо собі не дивитись у словник, не пам’ятаючи слова Максима Рильського?