Бурхливе життя великих міст спонукає своїх жителів до самостійного
вивчення великого об’єму інформації. І часто вона зовсім не потрібна для
виконання своїх обов’язків на роботі. Буду більш конкретною: для
офісної роботи менеджера або, наприклад, консультанта у магазині зовсім
не обов’язково знати політичну ситуацію у державі. Але кожен свідомий та
адекватний громадянин нашої держави чудово усвідомлює, що будь-які
«несуттєві» зміни на політичній арені суттєво змінюють заробітну платню
або ціни на комунальні послуги та багато іншого. Саме тому, незалежно
від соціального статусу, українці із будь-якою професією та посадою із
неабияким хвилюванням стежать за новинами, читають газети, обговорюють
із знайомими, іноді беруть участь у суперечках та бійках… Все це
свідчить про те, що роль політичних подій відіграють дуже важливу роль у
нашому житті, як кажуть у Таврии Ньюс.
Що ж стосується районних центрів – тут такі ж
небайдужі жителі, як і у великих містах. Але амплітуда швидких змін та
подій тут дещо спокійніша. Простими словами, мало хто із влади почне на
практиці вести певну роботу із селами та містечками. Багаторічна
практика влади в Україні показала свою байдужість до певного прошарку
населення.
Колись, у 2007 році, у м. Херсоні, тоді ще вперше,
небайдужі громадяни організували пізнавальні дебати «Україна та НАТО: ЗА
та ПРОТИ» та перший в Херсоні телеміст «Херсон-Брюссель» у
штаб-квартирі НАТО. Цей захід був сприйнятий по-різному: але чітко було
видно крайнощі: хтось відверто казав, що НАТО – це наш порятунок, а
хтось із піною на обличчі тримав банери із страхітливими написами про
альянс…
Як там не було, але це стало поштовхом до розвитку
інформаційної кампанії щодо курсу євроатлантичної інтеграції, тим паче,
це передбачено одним із пріоритетних напрямків зовнішньої політики
України. Вже сьогодні злагоджено проводяться серії подібних заходів по
всіх регіонах України для різних вікових категорій. Започаткували цю
діяльність Директор «Південноукраїнського центру розвитку громадського
суспільства» Михайло Колібабчук та президент «Інституту Європейського
Поступу» Едуард Ільїн.
Таким чином, останній запланований в цьому
році захід був проведений у м. Біла Церква Київської області 8-9 грудня
2009 року при підтримці Посольства Королівства Данії в Україні та
посольства республіки Словаччина в Україні за сприянням міського голови
Білої Церкви Василя Савчука. Пан Колібабчук та пан Ільїн провели низку
заходів, направлених на інформування білоцерквян.
В перший день
заходу зранку відбулася зустріч міського голови В. Савчука із
організаторами заходу та запрошеними експертами. Серед запрошених були
іноземні дипломати: Надзвичайний та Повноважний Посол Латвійської
Республіки в Україні пан Атіс С’янітс, аташе з питань оборони Посольства
Королівства Данії в Україні полковник Ове Бак Хансен, аташе з питань
оборони Словацької Республіки в Україні полковник Юрай Бескід, аташе з
питань оборони Литовської Республіки в Україні полковник Сігітас Буткус,
аташе воєнно-повітряних сил Посольства США в Україні полковник Квін
Воффорд. Із представників України тут були присутні: представник МЗС –
пан Анатолій Соловей, Генеральний штаб Збройних Сил України –
підполковник Андрій Гема, Секретаріат КМУ – пані Світкова Євгенія. Після
зустрічі вищепереліковані особи продовжили спілкування на брифінгу із
представниками телебачення (Перший національний канал, УТР та ін..),
друкованих ЗМІ та інтернет-видань а також національним радіо. Було
незвично побачити зацікавленість журналістів: спостерігалась певна
активність та точка зору в кореспондентів деяких видань.
Полковник
Ове Бак Хансен під час лекції у Білоцерківському коледжі сервісу та
дизайну
Та метою приїзду гостей було кілька завдань. Але
основним – проінформувати якомога більше мешканців Білої Церкви щодо
питань альянсу. Саме тому одразу ж після брифінгу гості міста у
супроводі білоцерквян роз’їхалися по навчальним закладам міста: пан
Посол Атіс С’янітс та полковник Бескід відвідали Білоцерківський
національний аграрний університет, полковник Хансен та пан Соловей
читали лекцію у Білоцерківському коледжі сервісу та дизайну, полковник
Буткус та полковник Гема вели бесіду із студентами Білоцерківського
філіалу університету «Україна», полковник Воффорд та пані Світкова були
запрошені до Білоцерківського технолого-економічного коледжу. На жаль,
навіть запланованого часу для лекції не вистачало, щоб відповісти на всі
запитання студентів, адже вони проявили неабияку цікавість до
обговорення тематики евроінтеграційного курсу України, що справді радує,
бо це є доказом того, що наша молодь свідомо слухала лекторів.
Після лекцій заключною частиною першого дня заходу став міжнародний
круглий стіл на тему: «Україна і НАТО сьогодні». Сюди для спільного
обговорення були запрошені депутати місцевих рад. Було цікаво слухати
прості аргументи із уст представників країн- членів НАТО, а розуміючи,
що саме вони говорять, очі все ширше розкривалися. Зі слів полковника
Юрая Бескіда крім безлічі переваг, я відмітила один із цікавих фактів:
коли Словаччина приєдналася до альянсу, військовослужбовці стали
отримувати доплату по 200 євро в місяць на житлові послуги – і це крім
достойної заробітної платні! А тепер порівняйте: простий словацький
солдат отримує більшу доплату на житло, ніж лейтенант української армії
зарплатні за місяць…
Але, не все так погано! Ось полковник Ове Бак
Хансен, представник Королівства Данії, розповів, що датчани по заслузі
оцінили високу підготовку української військової транспортної авіації:
було прийнято рішення про співробітництво із нашими військовими,
внаслідок чого було проведено спільні навчання в Гренландії «Козаки на
льоду» збройними силами Королівства Данії та збройними силами України.
«А як же Ірак? Як пояснити весь той безлад, що там вчинив НАТО?» –
можливо, Ви вже багато разів думали про це і обговорювали це складне
питання. І я так думала. А от після слів представника США полковника
Квіна Воффорда я зрозуміла, що все елементарно просто. Ось що він
повідомив:
-Питання Іраку турбує багатьох. І багато кому важко
зрозуміти, що насправді там трапилося. Багато хто помилково вважає, що
там були присутні війська альянсу. Але хочу нагадати, що коли
країни-члени НАТО приймають будь-яке рішення, достатньо заперечення хоча
б однієї країни, і рішення буде не прийнято, тому що в НАТО всі рішення
приймаються шляхом консенсусу. Військова операція в Іраку була
підтримана не всіма країнами-членами альянсу, тому в Іраку була не
натівська військова операція, а операція сил коаліції.
Одна із
учасниць круглого столу запитала: «Якщо Україна приєднається до альянсу,
то життя в ній покращиться чи погіршиться?..» Це цікаве та риторичне
питання. Тому прозвучала і відповідна відповідь. Пан Колібабчук сказав,
що процес приєднання до Північноатлантичного альянсу подібний до
церемонії одруження: коли двоє закоханих поєднують свої життя у
сімейному союзі, вони ще не знають, що їх чекає у спільному помешканні –
щастя та взаємоповага, або ж рутинні справи та буденні суперечки. Так
само і альянс. Як знати, що буде, не спробувавши?..
Другий день
заходу був відкритий дебатами у Білоцерківському національному аграрному
університеті на тему: «Україна – НАТО: ЗА та ПРОТИ». Була сторона «за»
та сторона «проти». Під час обговорення «мінусів» приєднання України до
альянсу можна було почути від ветеранів, які були «проти», шаблонні
поняття про НАТО, які були досить необ’єктивні та емоційні. На жаль,
вони приводили аргументи, які зазвичай кажуть люди, що не мають уяви про
альянс… Що стосується прихильників альянсу, вони були більш
підготовлені: оперуючи перевіреними та логічними фактами, вони більш
впевнено та спокійно сприймали критику… До того ж, підтвердженням їх
аргументів стала відео конференція «Біла Церква – Брюссель»,
штаб-квартира НАТО. Бесіду із учасниками дебатів вів Лінас Лінк’явічус,
Посол Республіки Латвія у Брюсселі. Слухаючи пана Лінк’явічуса, мене
вразила його розповідь про те, як на саміті в Бухаресті прем’єр-міністр
Росії Путін В. у розмові з колишнім президентом США Д. Бушем сказав, що
такої держави, як Україна, не існує, що це просто подарована територія
кількох країн… І ця територія, як і раніше належить цим країнам… Пан
Лінас розповів, що його непокоїть доля нашої держави, адже старший брат
втручається у її внутрішні справи і обмежує розвиток вцілому. Адже Литва
та Україна колись починали рух своєї незалежності з одного старту. Але
Литва присікла втручання ззовні та змогла власними силами стати дійсно
самостійною.
Наостанок запрошені експерти та організатори даного
заходу мали змогу під час особистого спілкування із міським головою
почути слова подяки за високу підготовку та серйозний підхід до даної
проблематики. Пан Савчук повідомив, що йому імпонують подібні заходи,
тому він буде сприяти здійсненню запланованих заходів щодо інформування у
своєму місті. Адже освітлення актуальних тем населенню є важливою
складовою у формуванні свідомого вибору влади в Україні.
Насправді
потрібно відповідально поставитися до питання Північноатлантичного
альянсу. Пропоную Вам, шановні читачі, самостійно шукати джерела
аргументів та фактів, порівнювати, обмірковувати та обговорювати.
Спробуйте подивитися на дану тему із різних ракурсів та зрозуміти суть.
Не будьте байдужими до себе, але уважно накопичуйте знання…