Вчора відбулися другі в історії ОТБ і перші в моєму власному політичному житті політичні дебати.
По-перше, хотів би висловити подяку пану Зурабу за його постійний творчий пошук. Чого варта фраза про те, що ми хлопці креативні, їхай до нас на двадцять хвилин раніше. Дякую, Зурабе Григоровичу!
По-друге, хотілося би відзначити рішучість Олени Стронової, яка в групі з Варченком та Марабяном, не стала ховатися за проплачені рейтинги, а вийшла на дебати, хоча на більшість запитань так і не дала відповіді.
Щодо незручностей в студії. Пане Зурабе, мені не було видно зворотній відлік часу. Це незручно. Тому доводилося дивитися не в очі суперникам або в камеру, а на підлогу, більше того, виглядати через тумбу. :))) Хоча в порівнянні з можливостями, це дрібниця.
А тепер щодо питань, на які так не було відповіді від довірених осіб кандидатки на президентську булаву Юлії Тимошенко.
Про чужих та своїх "олігархів".
Доволі дивно було прокоментовано запитання про те, чим власні Губські, Фельдмани, Васадзе, Жеваго, Адбулліни відрізняються від "любих друзів" Ющенка та "олігархів" Тимошенко. Це запитання було в контексті положень передвиборчої програми кандидатки про її "реальну" опозиції до олігархів. Міркування Варченка про те, що поняття "олігархів" не визначено (що не заважає його вживати в програмі), а також виправдання Стронової про те, що не можна фельдманам і губським з васадзами та жевагами забороняти займатися політикою, бо це буде нечесно по відношенню до тих працівників, які працюють на їхніх підприємствах.
Особливо посміхнула фраза про те, що не олігархи "танцюють" Юлю Володимирівну, а Вона ними крутить, як Країні потрібно.
Про енергетичну незалежність та газові угоди.
Запитання про існування таємних протоколів до газових угод між Путіним і Тимошенко, про те, навіщо Україні купувати стільки газу, скільки непотрібно, а сплачувати за обсяг, який реально не спожитий, про те, чим буде розраховуватися Україна за лояльність Путіна Тимошенко, яка рятувала від банкрутства російський "Газпром" на початку 2009 року були з посмішкою патріотично позиціонованого ПРПіста Івана Варченка були просто проігноровані. Були лише загальні слова про те, що наша програма передбачає те, що вже фактично відбулося, а саме ті, хто займаються нетрадиційними джерелами енергозабезпечення, перестали сплачувати податки з 01 січня 2010 року.
Щодо участі в дебатах головного лікаря Харківського обласного спеціалізованого будинку дитини № 1 Романа Марабяна, то він, власне, поставив лише одне запитання, сутність якого зведена до одного: чому програма Тягнибока в галузі охорони здоров’я стоїть на позиціях необхідності створення свого, суто українського медичного обладнання (чого, до речі, розділ "Здоров’я нації" немає :)))) і чому не можна купувати там, де краще (і дорожче – І.Ш.) це навчилися робити раніше в інших країнах.
Про студентів в гуртожитках та скорочення кількості фахів.
Запитання Ігоря Удовиченка про те, з яких міркувань рішенням Уряду під головуванням Тимошенко було скорочено певну кількість фахів у харківських вишах, які безпосередньо були би задіяні в сфері послуг, залишилося фактично без відповіді.
А сутність питання про студентів в гуртожитках було досить просте: українським студентам надається тримісна кімната для проживання чотирьох (гуртожитки при цьому доволі старенькі), а іноземцям-студентам, які навчаються в українських вишах, надають окремі кімнати з сучасним ремонтом для проживання двом особам.
Отакий він, "український" прорив в галузі освіти.
Були ще запитання про те, як можна себе на посаді прем’єрки опозицією, про те, чому будь які українські національні ініціативи знаходять з боку очільників з харківського БЮТу невідкладні звинувачення у "хвашізмє" (до чого, до речі, має безпосереднє відношення те друковане ЗМІ, посаду головного редактора займає Олена Стронова).
Бажаю усьому колективу ОТБ побільше таких цікавих проектів, а політикам (або тим, хто себе називає "політиками") не лякатися дивитися один одному в очі. Бо саме таке спілкування наживо дає можливість відокремити "нові" політичні проекти від політичних партій.
Шануймося. Наостанок, за гарною українською традицією:
Сію, вію, посіваю!
З Новим Роком Вас вітаю!
На щастя, на здоров’я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, як торік:
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю – на велику куделю.
Будьте здорові з Новим роком
та Святим Василем!
Дай, Боже!