Кінець серпня позначається великими державними святами. 23 серпня святкуємо День державного прапора, 24 серпня – День незалежності.
Побачене і почуте за ці дні призводить до необхідності зазирнути трохи в історію. Одним із перших документів, які згадуються в ці дні, є Десять заповідей для УНП, створені Миколою Міхновським.
24 серпня в ході урочистої академії до Дня незалежності України почув геніальні слова, що "Десять заповідей українського націоналіста" для членства багатьох партій, що називаються українськими, у тому числі й одноіменними тій, для кого вони були створені, напевно спричинять серцевий напад.
Що ж страшного криють в собі Десять заповідей? Погляд звичайного українського діяча початку 20 століття, якою повинна бути щоденна поведінка українця, який визнає себе таким, яким мусить бути Україна, який повинен бути її природій стан.
Отже, Десять заповідей від Миколи Міхновського.
1. Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична України – республіка робочих людей.
2. Усі люди – твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди – се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас.
3. Україна для українців! Отже, вигонь звідусіль з України чужинців-гнобителів.
4. Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не поганять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів.
5. Шануй діячів рідного краю, ненавидь ворогів його, зневажай перевертнів-відступників – і добре буде цілому твоєму народові й тобі.
6. Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних інтересів.
7. Не зробися ренегатом-відступником.
8. Не обкрадай власного народу, працюючи на ворогів України.
9. Допомагай своєму землякові поперед усіх,держись купи.
10. Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш їм сили й відваги, не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш.
Що в цих словах радикального, по відношенню до кого вони є несправедливими? Чи може їх банальне невиконання призводить до тої втрати цінностей, які є сьогодні? Чи втратив погляд початку 20 століття своє значення на початку 21-го?