Четвертий рік Харків живе в умовах повномасштабної війни. Попри щоденні обстріли та руйнування, місто продовжує функціонувати, відновлювати інфраструктуру та надавати базові послуги мешканцям, при цьому залишаючись одним з найкомфортніших міст України. Як у таких умовах формується та витрачається міський бюджет? Які пріоритети визначає влада і чи відповідають вони потребам громади?

Доходи: на чому тримається бюджет?

У 2025 році до бюджету Харківської міської територіальної громади планується надходження 20,5 млрд грн. У травні міськрада збільшила цю цифру до 22,8 млрд грн. Це відбулося переважно шляхом збільшення трансфертів — коштів, що надходять з державного бюджету.

Власні доходи міського бюджету складають 16 млрд грн. Основним джерелом є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який забезпечує 8,75 млрд грн надходжень. Для порівняння: до початку повномасштабної війни плановий обсяг бюджету на 2022 рік складав 19,3 млрд грн, з яких власних надходжень — 16,3 млрд грн, у тому числі 9,4 млрд грн ПДФО.
За обсягами доходу загального фонду бюджету Харківська громада торік входила до трійки лідерів в Україні після Дніпропетровської та Львівської, а за обсягами видатків посідала перше місце через найбільший обсяг трансфертів від держави.

  • Варто розуміти, що бюджет — дуже зарегульований документ, в якому плануються статті видатків. Тобто це розподіл видатків на певні напрямки на наступний рік. Важливо усвідомлювати відмінність між запланованими витратами й фактичними. Якщо ви вважаєте, що це нескладно — заплануйте витрати на місяць, а потім порахуйте результат.

Один з базових принципів: розподіл на загальний та спеціальний фонди. Загальний фонд — більш стабільна частина бюджету, що наповнюється переважно систематичними доходами — податками, які закріплені за громадою і витрачається на виконання основних задач місцевого бюджету: фінансування основних функцій органів місцевого самоврядування, освіти, медицини, соціального захисту тощо. Спеціальний фонд — більш гнучка частина бюджету, що наповнюється шляхом цільових трансфертів з бюджетів вищого рівня, грантів, коштів від продажу комунального майна та інших доходів, визначених законом, і витрачається на фінансування конкретних заходів та проєктів, визначених законом: наприклад, будівництво доріг, капітальний ремонт шкіл, фінансування культурних заходів, виплату допомоги тощо.

Витрати: які пріоритети витрачання коштів громади?

Уточнений у травні обсяг витрат бюджету Харківської міської територіальної громади склав 23,8 млрд грн. Більшість коштів бюджету спрямовані на місцеві програми. Найбільшу вагу в бюджеті Харкова у 2025 році мають програми на:

  • Житлово-комунальне господарство — 6,1 млрд грн;
  • Освіта — 5,3 млрд грн;
  • Метрополітен — 4,2 млрд грн;
  • Міський електротранспорт — 1,3 млрд грн.

Кошти на покриття безоплатного проїзду виділяються як з міського бюджету, так і за рахунок міжбюджетних трансфертів. У Програмі розвитку міського електротранспорту м. Харкова на 2021-2025 роки цьогоріч за статтею «Утримання та розвиток наземного електротранспорту» заплановано 1 млрд грн порівняно з 0,5 млрд грн у 2022 році. Фактично за перший квартал 2025 року на безоплатне перевезення пасажирів комунальним пасажирським транспортом витрачено 0,69 млрд грн.

У довоєнному плані бюджету Харківської міської територіальної громади на 2022 рік найбільш вагомі витрати належали до програм за наступними напрямками:

  • Житлово-комунальне господарство — 4,7 млрд грн;
  • Освіта — 6,1 млрд грн;
  • Метрополітен — 0,3 млрд грн;
  • Міський електротранспорт — 0,9 млрд грн.

Чергові зміни до бюджету, які відбуваються регулярно, внесли на сесії Харківської міськради 17 червня (судячи з повідомлення мерії, йдеться про суму +0,35 млрд грн до загального обсягу бюджету). Розуміння про суттєві зміни можна буде скласти за результатами звіту за шість місяців 2025 року. Цю інформацію публікують у документах на сайті міськради.

Бюджет Харківської міської територіальної громади, як це і визначено законодавством, має соціальну спрямованість. Значна частина видатків припадає на фінансування соціального захисту, медичної допомоги, розвитку культури та спорту. Майже 60% усіх витрат складає зарплата працівників бюджетних установ та комунальних підприємств, що забезпечують функціонування сфер життєдіяльності міської територіальної громади та проведенню інфраструктурних ремонтно-відновлюваних робіт. За перший квартал 2025 року це 2,2 млрд грн (57,8% у їх загальному обсязі).

Воєнні та невоєнні трансформації надходжень і пріоритетів витрат

У бюджетній системі України головною функцією місцевих бюджетів вважається фінансове забезпечення органів місцевого самоврядування та реалізація соціальних й економічних програм. Можна вважати, що з цієї точки зору що бюджет Харківської міської територіальної громади ефективно її виконує.

Чинниками, що могли найбільше вплинути на доходну базу бюджету є:

  • Відтік населення до безпечніших територій. Утім, це не істотно вплинуло на кількість людей, які залишилися платниками податків в Харкові, а внутрішньо переміщені особи (ВПО) компенсували цей ризик.
  • Руйнація та переміщення бізнесу з громади. Попри значні пошкодження та втрати місцевого бізнесу, цей чинник також мав двонаправлену тенденцію. Кількість бізнесів, які релокувалися або припинили діяльність в Харкові за даними податкової адміністрації, є значно меншою від кількості тих, хто відкрився або змінив адресу реєстрації на Харків.
  • Інфляція і зростання цін. За мінімальними оцінками, за три роки війни ціни зросли щонайменше на 150% (тобто індекс інфляції склав 150%), водночас абсолютні цифри бюджетів майже не змінилися і залишаються на тому ж рівні.

Завдяки державній підтримці та інерційності (тобто немиттєвим змінам) економічних процесів бюджет Харківської міської територіальної громади не зазнав руйнівного впливу війни. З іншого боку існує загроза загострення кризи через еміграцію населення і релокації бізнесу.

Саме тому перед Харковом стоїть велике завдання втілення економічних програм розвитку, перевинайдення бізнесової спеціалізації громади та забезпечення ефективної економічної моделі в умовах воєнних загроз, яка б зберігала можливість генерувати одні з найбільших податкових надходжень в Україні.

Перед витратною частиною бюджету постали завдання, пов’язані з необхідністю реагування на воєнні виклики. Водночас їх пом’якшила зміна організації моделей фінансування, зокрема:

  • зміна моделі фінансування системи охорони здоров’я — перерозподіл коштів на інноваційний розвиток охорони здоров’я через НСЗУ;
  • включення великої кількості організацій у сферу гуманітарної допомоги та соціального захисту вразливих категорій населення (внутрішньо переміщених осіб, пенсіонерів, малозабезпечених);
  • унеможливлення значної кількості форм спортивної та культурної діяльності з безпекових міркувань;
  • забезпечення інфраструктурної стійкості та руйнація житлової та комунальної інфраструктури, що забезпечується як коштом міського, так і державного бюджету, а також грантових коштів.

Окремим питанням є орієнтація бюджету Харківської міської територіальної громади на забезпечення умов міського комфорту: безоплатного транспорту, яскравого та комфортного середовища. З одного боку це істотно дисонує з пріоритетами військових витрат, з іншого — забезпечує внесок у стійкість громади та закладає підвалини для подальшого розвитку.

Баланс між базовими потребами та обмеженими ресурсами

Бюджет Харкова в умовах війни — це баланс між необхідністю забезпечення базових потреб мешканців і обмеженими фінансовими ресурсами.

В умовах війни особливо гострим питанням для Харкова є збалансування потреб оборони та потреб розвитку місцевих громад. Наш регіон став східним форпостом, саме тому фінансування його розвитку, хоч і може здаватися менш терміновим, є критично важливим для забезпечення стійкості та відновлення після завершення війни.

Місцевий бюджет є фінансовою основою розвитку соціальної стабільності та місцевого економічного розвитку. За перший квартал цього року зростання доходів місцевих бюджетів по Україні порівняно з минулим роком сягало 25%. Для Харківської громади приріст склав 20% (приблизно 8% по власних доходах та 60% по трансфертах від держави).

Попри все місто демонструє стійкість та адаптивність до умов війни. У майбутньому міський владі варто вести діалог з громадою щодо пріоритетів бюджету, забезпечувати прозорість у прийнятті рішень та сприяти залученню додаткових ресурсів у пріоритетні напрями економіки Харкова.