Безперебійна енергія для «п’явки динозавра»: як заживили лабораторію біофаку ХНУ ім. Каразіна
Лабораторію кафедри зоології та екології тварин біологічного факультету Харківського університету ім. Каразіна обладнали системою автономного живлення. Під час знеструмлень вона допоможе вберегти для молекулярно-генетичних досліджень матеріали, деякі з яких є унікальними. Університетську колекцію п’явок українських вчених Андрія та Сергія Утєвських називають однією з найбільших у світі.
Досліджують шляхи еволюції
У лабораторії молекулярної філогенетики та еволюції студенти працюють разом із викладачами — дослідження є частиною навчання, розповідає професор кафедри Сергій Утєвський.
Колекція п’явок, молюсків та ракоподібних налічує близько п’яти тисяч зразків і зберігається у холодильниках при температурі -20°С.
Щоб виділити та дослідити ДНК, на кафедрі використовують спеціальне обладнання. В одній із зон лабораторії проводять полімеразно-ланцюгову реакцію (ПЛР).
Зразки колекції Сергій Утєвський демонструє із захопленням. Разом із братом він роками вивчає арктичну та антарктичну фауну. Головний об’єкт досліджень — п’явки.
«Ми зберігаємо зразки з усього світу. Досліджуємо переважно безхребетних тварин від Арктики до Антартики. Тут зберігаються колекції, які збирав Андрій Утєвський, дослідник Арктики, полярник, та які нам надсилають колеги», — розповідає професор.
Утєвським належать відкриття нових видів. Для вчених важливий не лише сам факт відкриття, а послідовне дослідження шляхів еволюції. Вивчення дає світу нові знання, вказує на зв’язки, міграції, дає підстави для гіпотез, створює базу для порівнянь тощо.
«Один з таких [відкритих] видів — птеробделіна Вернадського. Вона названа на честь Вернадського, засновника Національної академії наук України. Це п’явка живе в Антарктиді. Це паразит промислових риб — хвороби і паразити мають вивчатися. Цю величезну п’явку розміром з палець ніхто і ніколи не бачив. Ми її знайшли», — розповідає професор.
Зразки ще одного виду, найбільшої у світі п’явки Megaliobdella довжиною понад 30 см, за словами Утєвського, зберігаються лише у двох лабораторіях у світі — у США та університеті Каразіна.
«Живе в Антарктиді, чиєю кров’ю живиться, досі невідомо. Ми вперше дослідили її ДНК. Визначили її філогенетичні зв’язки, як вона еволюціонувала. Ми розуміємо, що за цими показниками вона є стародавньою і примітивною, тому ми називаємо її «п’явка динозавра». Це можуть бути десятки мільйонів років тому. Динозаврів вона точно бачила. Вони є у природі, але їх небагато. Це нечисленний вид. Пишаємося, що у нашій лабораторії є такий зразок», — показує Утєвський.
У колекції університету є зразки з України, Азербайджану, Франції, Німеччини, Чилі, інших країн.
Джерело безперебійного живлення
Техніка лабораторії потребує живлення: важливо не просто зберегти зразок, а й не втратити ДНК. Під час блекаутів у Харкові вчені використовували додаткові пристрої, подовжувачі. А днями в університеті встановили джерело безперебійного живлення Tesla. У разі знеструмлення воно автоматично заживить морозильники та апаратуру.
«Завдяки цій установці холодильники та інша апаратура зможуть працювати в автономних умовах. Це дуже важливо, тому що в наших холодильниках зберігаються важливі зразки. Ми досліджуємо ДНК. ДНК може бути пошкодженим, якщо не буде температури -20°С. Я сподіваюсь, що наші холодильники зможуть працювати приблизно 2-3 доби з цією установкою, якщо не буде централізованої електроенергії», — говорить Сергій Утєвський.
Система накопичує енергію, а коли електрики немає, подає струм у мережу.
«Апарати для проведення ПЛР мають працювати кілька годин, якщо електрика під час цієї роботи вимикається, то й результати вже будуть втрачені», — пояснює професор.
Систему зберігання енергії встановили за підтримки партнерів вишу — американської благодійної організації Direct Relief, Міністерства цифрової трансформації України, МОЗ України.
Стабільне живлення гарантує ученим та студентам подальші дослідження. «Багато всього невивченого. Навіть на території Харкова є цікаве», — говорить Утєвський. Нині на кафедрі займаються оцифруванням матеріалів та створенням онлайн-каталогу колекції.