«Бажання бути корисними»: як на Харківщині готують помічників ветеранів
Дев’ятеро людей з різних районів Харківської області навчаються на помічників ветерана. Курси за однойменним проєктом Міністерства у справах ветеранів стартували у Центрі ветеранського розвитку при Харківському національному університеті імені Каразіна. «МедіаПорт» дізнавався, у чому полягає ідея, як проходить навчання, хто і які сумніви висловлює щодо проєкту в Україні.
Серед помічників — родичі військових та учасники бойових дій
58-річний Олег Новіков приїжджає на заняття з Харківського району. Він пройшов конкурсний відбір та співбесіду. Має статус учасника бойових дій, ветеран війни в Афганістані. На війну потрапив строковиком у 1983 році. Повернувся за два роки.
«Хлопці будуть повертатися додому і, я вважаю, скоріше прийдуть до ветерана. Я сам ветеран, маю інвалідність II групи, для мене все це знайоме, я все це пережив», — розповідає Олег Новіков.
Він погоджується поговорити у перерві заняття. Сьогоднішня тема — фізична реабілітація.
«Життя йде вперед, шляхи реабілітації нині різні — фізична, психологічна. Це ті напрямки, які будуть потрібні ветеранам. Ми отримуємо ту інформацію, якої я раніше не знав. Це допоможе мені для подальшої роботи», — каже учасник проєкту.
Під час тренінгу Олег Новіков охоче ділиться власним досвідом — розповідає, в яких закладах відновлювався, та наскільки доступні послуги з реабілітації для ветеранів зараз.
«Рівний — рівному»
Суть проєкту «Помічник ветерана» полягає в індивідуальному супроводі учасників бойових дій за принципом «рівний — рівному», пояснює начальник управління у справах ветеранів Харківської обласної військової адміністрації пан Олег Пуль.
«Помічниками можуть стати передусім самі ветерани, члени їхніх родин чи члени родин загиблих захисників і захисниць. Це повноцінно оплачувана професія. В громадах функції сервісного офісу у справах ветеранів (це установа, де буде працевлаштований помічник) покладаються на певні комунальні установи або комунальні некомерційні підприємства, які вже є в громадах», — розповідає Пуль.
За рішенням уряду у кожному офісі можуть працювати до 20 фахівців. Фінансуватиметься робота помічника з державного бюджету, місцевих бюджетів та за рахунок партнерів України. Зарплатня помічника становитиме у середньому 16 тисяч гривень. Пілотний проєкт у кількох областях триватиме до кінця 2023 року. У 2024 він має розширитися на всю Україну, для цього у бюджеті заклали 3,8 млрд грн.
«Головний принцип роботи — це проактивність. Помічник ветерана не сидить у кабінеті і не чекає, коли до нього прийде чи звернеться ветеран. Він має вживати заходів для того, щоб розуміти і знати, з якими потребами і хто до нього може прийти завтра», — додає начальник управління.
Для участі в проєкті необхідно заповнити заяву і додати на підтвердження документи, пройти тестування та співбесіду, розповідає керівниця Центру ветеранського розвитку при Харківському університеті ім. Каразіна Тетяна Чередниченко.
«Людина подає заявку на інформаційному порталі, заповнює документи, потім Міністерство ветеранів відбирає людей. Після цього заявки віддаються у громади. Там проводять співбесіди, за цими результатами формується група, і ми вже отримуємо список людей з громад Харкова та області, які будуть у нас навчатися. Внесено зміни до документів нормативних, є посада «помічник ветерана», у своїх громадах вони будуть працевлаштовані», — пояснює керівниця центру.
За інформацією Харківської обласної військової адміністрації, заяви на участь у проєкті подали 25 кандидатів. Серед перших дев’яти учасників проєкту, які розпочали навчання, — жінки та чоловіки, ветерани та члени родин військових. Вони представляють 8 територіальних громад Харківщини: Богодухівську, Валківську, Балаклійську, Красноградську, Лозівську, Чугуївську та Пісочинську.
Тетяна Чередниченко очолює Центр ветеранського розвитку при ХНУ ім. Каразіна
Університет Каразіна восени відкрив Центр ветеранського розвитку
Підготовка помічників: теорія та практика
Заняття з першою групою майбутніх помічників ветеранів у Харкові розпочали у грудні. Викладачка Каразінського університету Мадона Гогія з медфакультету проводить для слухачів лекції з медичної допомоги. Навчання включає теоретичну та практичну частини.
«Якщо це психологічний блок, то там більше кейсів, ситуаційних задач. Юридичний — більше правової інформації, на що можна посилатися, які є нововведення і де можна черпати інформацію. Якщо ми говоримо про фізичну реабілітацію, тут для мене було важливо пояснити і роз’яснити, що є нове, з чим можуть звертатися люди, де можуть надавати цю допомогу. Що держава пропонує, що входить в медичні гарантії, безкоштовні ліки, на що вони можуть розраховувати», — говорить Мадона Гогія.
За її спостереженнями, учасники навчання демонструють зацікавленість у роботі з ветеранами та особисто знають їхні потреби.
«Мені цікаво, що їм відомо, що працює і яке їхнє ставлення до медичних закладів. Але перше і головне, що вони мають, це натхнення і бажання бути корисними і допомагати. У кожного з них є в родині ті, кому потрібно допомагати. Коли ти приходиш вже зі своїм бекграундом, з тим, що вдавалося чи не вдавалося, на що ти сподівався і де ти отримав результат і де не отримав — вони зовсім інші слухачі, це цільова аудиторія, і засвоєння матеріалу йде на 100%», — каже викладачка.
Проректор Харківського університету ім. Каразіна з науково-педагогічної роботи Анатолій Бабічев каже, що для навчання помічників ветеранів застосовують міждисциплінарний підхід.
«Задіяний не один факультет, не одна кафедра: соціологічний факультет, інститут державного управління, медичний факультет, факультет психології, юридичний факультет», — перелічує Бабічев.
Паралельно з викладачами на курси запрошують спікерів — медиків, волонтерів, профільних представників влади.
Мадона Гогія з медфакультету — одна з викладачок курсу
Анатолій Бабічев розповідає, що допомога ветеранам — одна з місій університету
Ідея Мінветеранів та критика проєкту
Міністерка у справах ветеранів України Юлія Лапутіна називає проєкт «Помічник ветерана» елементом створення загальнодержавної ветеранської політики. За її словами, ця людина вестиме «діалог між ветераном та усіма сервісними центрами, які існують, медичними закладами, закладами соціальної підтримки, освітніми закладами».
«Таких помічників у пілотному проєкті має бути понад 500 [після пілотного проєкту у 2024 — до 15 тисяч]… Питання в чому? Давайте будемо відвертими: у віддаленому селі немає психолога, немає лікаря, немає нікого. Але є помічник, який допоможе людині більш доступно достукатися до цих послуг, буде тим, хто супроводжуватиме і фасилітуватиме», — розповіла Лапутіна 23 листопада на Українському жіночому конгресі.
На заході того дня виникла дискусія. Присутній на конгресі військовий, адвокат і співзасновник правозахисної громадської організації «Принцип» Масі Наєм висловив сумнів у доцільності проєкту. На його думку, замість створення нової посади, слід налагодити роботу державних сервісів.
«Тобто коли я ветеран, подзвоню цьому помічнику, а в нього буде 500 інших ветеранів? В мене є сумніви, що він впорається… Дайте, будь ласка, зручні сервіси, які саме потрібні ветеранам, а не помічника, який розбирається в незручних сервісах. Вибачте, ветерани не ідіоти! Вони з мозком. Вони воювали. Вони захищали країну, а ви кажете, помічника дати», — сказав Наєм.
Досвід областей під час пробного періоду показує ефективність проєкту, наполягають у Мінветеранів.
«Зараз у Вінниці працевлаштовано 12 помічників. Вони прекрасно там працюють, у нас є досвід», — відповіла Лапутіна.
«Вони працюють прекрасно, тому що 1,5 млн людей ще не демобілізувалися… Мені здається, ми доводили цю думку всіма можливими способами, ви все одно йдете буром. 3,8 млрд — в мене є сумніви», — сказав Наєм.
Міністерка у справах ветеранів нагадала, що проєкт «Помічник ветерана» підтримав уряд.
«Були дискусії, кошти також проговорювалися на бюджетному комітеті. Наразі це затверджено. І я скажу, що ми про пілотний проєкт будемо звітувати, як він спрацював. А далі будемо дивитись. Якщо нічого не робити… Ніхто нічого нового не придумав, а люди демобілізуються, у них є проблематика. Ми дамо повний звіт, як процес цей проходить», — пообіцяла Юлія Лапутіна.
У Харківському університеті Каразіна вважають, що на послугу помічника ветерана буде запит. Анатолій Бабічев згадує, як під час підготовки курсу викладачі обговорювали проблемні питання.
«Питань дуже багато. Ми долучили тих людей, які практично працювали з ветеранами з 2014 року і розуміють потреби. Наприклад, юридичний факультет. Є дуже багато питань щодо отримання документів, відстоювання певних прав ветеранів, хоча вони нормативно записані. У цьому треба орієнтуватися. Насправді навіть юрист не всі механізми розуміє», — говорить Бабічев.
Загалом університет, за словами проректора, вважає допомогу ветеранам своєю місією. У виші розробили кілька безкоштовних тренінгових програм для ветеранів.
«Будь-коли ветерани можуть звернутися до університету. По-перше, це можливість отримати другу вищу освіту. По-друге, це короткотермінові програми, які необхідно, щоб набути певних компетенцій. Це, наприклад, іноземні мови, психологічні тренінги, курси від юристів, можливість створити стартапи для ведення бізнесу, курси з ІТ-грамотності. Якщо людина втратила працездатність, мала іншу професію, ми пропонуємо піти на перекваліфікацію», — пояснює Бабічев.
Після курсів помічників ветеранів мають працевлаштувати. Нову групу для навчання формуватимуть у 2024 році. Як повідомили у Харківській міськраді, 10 з 11 кандидатів у помічники ветеранів Харківської громади успішно пройшли співбесіду і готуються до тритижневого навчання.