«Бачите, як наше місто «популярне»: волонтерка з Куп’янська переганяє авто з-за кордону для ЗСУ
Купʼянчанка Олена Підлісна перевезла в Україну понад 20 автівок для військових. Задля безпеки своєї сімʼї мати двох дітей виїхала з рідного міста у 2022 і оселилася у Польщі. До Міжнародного дня волонтера Олена розповіла «МедіаПорту», як з-за кордону стежить за подіями у рідному місті та волонтерить для ЗСУ.
«Прокидались — їдуть Z-ки»
З перших днів повномасштабного російського вторгнення Олена з родиною опинилась в окупації.
«У нас мер здав місто на третій день. Через нас їхало на Ізюм багато техніки. Ми прокидались — гул авто, 50 КамАЗів виходило. І дитина моя рахувала: «Мамо, — каже, — їдуть Z-ки». Я кажу: «Відійди від вікна». Це страшно», — пригадує Олена.
За її спостереженнями, настрої були панічними:
«У мене двоє дітей, одна з них має ДЦП, на той момент вона проходила навчання у Харкові…».
Поки був зв’язок, шукала варіанти евакуації:
«Дистанційно я для мами знайшла таксі по Харкову, як тут перший тиждень війни було важко. І мама поїхала на евакуацію. Кажу: їдьте, я вас найду. Там брали дітей і жінок. Підібрали на Рава-Руській поляки, які возили гуманітарку, а звідси брали дітей і жінок. І 5 березня вони вже були у Польщі».
До війни Олена працювала у магазині декору.
«Я це любила, майстер-класи проводила. Фотозони біля магазину. Такий антистрес був», — згадує купʼянчанка.
«Жили, мали роботу. На початку повномасштабної війни я по Куп’янську возила кому — їжу, кому — ліки, інсулін, наприклад. Але мені треба було приймати рішення за всю родину», — продовжує вона.
20 березня 2022 року Олена з виїхала з окупованого Куп’янська із молодшою донькою. Через всю Україну родина дісталася Польщі.
«Я була в Перемишлі колись у туристичній поїздці. Я думаю: що це місто мені готує? А воно схоже на Куп’янськ. Теж так, як з гори з’їжджаєш в урвище. Правий-лівий берег, теж річка, тільки у нас — Оскіл, тут — Сан. І така телевежа, як в Куп’янську. Я все це побачила і думаю, це, мабуть, знак, що мені сюди».
Офіційно працювати у Польщі Олена не може — доглядає старшу доньку і отримує пенсію. Але і бути осторонь подій, що відбуваються в Україні, Олена не змогла. Долучилася до зборів гуманітарної допомоги:
«Багато гуманітарним конвоєм збирали, хімію, ліки, одяг. Я з ними пʼять разів їздила. У Львів возили 7 бусов. Гуманітарка була медична: розчини, ліжка».
Згодом почала возити авто для українських бійців. Вже 15 років Олена — за кермом.
«І одного моменту я планувала їхати на Харків. Тут мене знайшла хресна. Каже, є волонтерка, яка збирає допомогу, їй потрібен водій. Я взяла координати. Раз, два — відвезла машину. І так у нас і вийшло. А пізніше в Хмельницький їздила. Завантажували мікроавтобус, давали супроводні документи, колоною їхали».
Олена перевозила авто з Польщі, Німеччини, Нідерландів. За майже три роки перевезла для війська понад 20 машин.
«Я не думаю, що я якісь чарівні речі роблю», — вважає Олена.
«Усі тепер знають, де Купʼянськ»
До рідного Куп’янська Олена Підлісна заїжджала три тижні тому. Волонтерка перевозила в Україну з Польщі чергове авто для військових. Вона постійно стежить за подіями у рідному місті:
«Тепер відкриваю новини — бачите, як наше місто «популярне». Усі тепер знають, де воно. Щойно повернулася, за три дні почали казати, що ДРГ заходить у передмістя Куп’янська. Мені почали всі писати. Поляки, українці питають, чи я жива», — розповідає Олена.
За майже три роки повномасштабної війни росії проти України Олена кілька разів приїжджала додому.
«Це місто-привід — людей мало, багато знищеного і порожнеча якась, просто порожнеча. Колись життя було, все ми мали й там залишаються люди. І звикли, і, може, нікуди діватися», — розмірковує Олена.
Евакуація з Купʼянщини триває. Щодня поліція та волонтери вивозять охочих до Харкова. Російська армія прагне знову взяти Купʼянськ під контроль. Збройні сили України за останній місяць двічі відбивали спроби окупантів прорватися в місто.
Читайте також: Харківщина — серед лідерів за кількістю волонтерів