Публікації

Пів сотні людей стали учасниками програми «Право на бізнес: курс для підприємців» у Харкові. Його започаткували представники благодійного фонду «Право на захист» за Програмою підтримки економічної стійкості України. В чому полягає суть проєкту і хто до нього долучився, «МедіаПорту» розказали організатори та учасники.

У Борівській громаді, деокупованій торік восени, почастішали російські обстріли. Є загиблі, поранені, нові руйнації. 15 жовтня російська армія знищила одну з борівських шкіл. Цілих шкіл у громаді вже не лишилось. Про актуальну ситуацію в громаді та можливості евакуації «МедіаПорту» розповів Борівський селищний голова Олександр Тертишний. 

На цвинтар у Грозі везуть труни із загиблими внаслідок російського ракетного удару 5 жовтня. Серед тих, кого поховали 10 жовтня — син, невістка та сваха Андрія Козиря, під час перепоховання якого у кафе влучила ракета. Фоторепортаж. 

Гроза — село із десятка вулиць поблизу деокупованого Шевченкового. Населений пункт на три сотні людей пережив пів року російської окупації і за цей час жодного разу не потрапляв під обстріл. Ракетний удар 5 жовтня 2023 року став першим для села і наймасовішим за кількістю загиблих для Харківської області від початку повномасштабної війни. 

Щонайменше 25 людей дістали поранень внаслідок російського ракетного удару по Харкову 6 жовтня, повідомив прокурор Харківщини Олександр Фільчаков. Одна ракета влучила у дорогу в провулку Театральному в центрі міста. Друга — в житловий триповерховий будинок на вулиці Георгія Тарасенка (колишня Плеханівська), під його завалами знайшли тіла 10-річного хлопчика та його 67-річної бабусі. 

Російський ракетний удар по кафе у селі Гроза Купʼянського району 5 жовтня 2023 року, за інформацією Харківської ОВА, став наймасштабнішим за кількістю жертв на Харківщині від початку повномасштабного російського вторгнення. 51 людина загинула, шестеро поранені. З 6 по 8 жовтня у Харківській області оголошено жалобу. Фоторепортаж «МедіаПорта» з місця обстрілу. 

Перед російським повномасштабним вторгненням полк поліції особливого призначення Головного управління поліції в Харківській області підіймався за тривогою неодноразово. Востаннє оперативні дані свідчили, що напад міг статися о четвертій ранку 24 лютого, згадує командир полку Сергій Щебетун. «Нічого не сталося, я дав команду всім лягати спати, навіть встиг заплющити очі, як чую, хтось вибиває двері в кабінет, забігає черговий і кричить: «Війна! Війна, товаришу командире!» Про слова, які ніколи не забуде, порятунок людей з-під обстрілів і від самосуду та участь харків’ян у відсічі агресору — інтерв’ю Сергія Щебетуна у подкасті «Герої Харкова».  

«Я бачив усе», — каже заслужений архітектор України Аркадій Усик. Він пережив Другу світову війну, полон, доклався до повоєнної відбудови Криму, працював у міській владі Керчі, був головним архітектором Сімферополя, керував проєктуванням та будівництвом тролейбусної лінії Сімферополь — Алушта — Ялта. Повномасштабне російське вторгнення Усик зустрів у селищі на південь від Харкова. Сутність «русского мира» він усвідомив задовго до 24 лютого 2022 року. Про своє «кольорове життя» та майбутнє Харкова 102-річний архітектор розповів «МедіаПорту».    

За півтора місяця петиція до президента про присвоєння звання Героя України харківському льотчику Тарасу Редькіну, загиблому на Миколаївщині після бойового завдання, зібрала 25747 підписів. 25 вересня з дня загибелі Тараса минув рік. 

Проводити в останню путь загиблих внаслідок російського удару по Куп'янську волонтерів Сергія Шалигіна та Вадима Забару у П'ятихатках прийшли кілька сотень людей. На прощанні були діти волонтерів. Незадовго до загибелі Сергій взяв під опіку сироту Даню. Старший син Вадима Рустем заспівав пісню пам'яті батька. Фото, відео.

Мешканці багатоповерхівки на вулиці Великій Кільцевій, 130 просять прискорити ремонт будинку після російських обстрілів. Майже рік тому висотку почали активно відновлювати, але до кінця роботи не довели. У будинку частково немає вікон, відсутнє світло, водопостачання, не буде й опалення. Люди вимушені винаймати житло, а дехто півтора року живе у підвалі. Фоторепортаж.

З п'яти секторів, на яких базувалася економіка Харківщини до початку повномасштабного російського вторгнення, більш-менш функціонують два, і ті «по половинці», стверджує голова Координаційної ради Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) Харків Ігор Балака. Але відновленню бізнесу в регіоні заважають не лише близькість до лінії фронту і кордону з державою-агресором. Які сектори економіки можуть пожвавитися навіть до кінця війни і що для цього потрібно? За яких умов інвестори готові вкладати гроші в регіон попри продовження військових дій? Чому відновлення бізнесу категорично не можна відкладати на «після перемоги» і чому зараз неможливо однозначно спрогнозувати, яким буде повоєнний Харків? Читайте в інтерв’ю Ігоря Балаки «МедіаПорту».

На фасаді 5-ї Державної пожежно-рятувальної частини у Харкові невдовзі відкриють меморіальну дошку Олександру Подольському, рятувальнику, який загинув внаслідок російського обстрілу Харкова 17 березня 2022 року. Життя рятувальника забрав повторний артилерійський удар окупантів по ринку «Барабашово». Про вшанування пам'яті побратима та роботу в умовах повномасштабної війни 19 вересня говорили у подкасті «Герої Харкова» з начальником караулу пожежно-рятувальної частини Євгеном Циганковим. 

Найбільша кількість пам’яток архітектури, що постраждали внаслідок російських обстрілів. Наймасштабніша пам’ятка архітектури, яка зазнала серйозних руйнацій через ворожий ракетний удар. Це — Харків. Але поки що, за твердженням представника робочої групи при Міністерстві культури України «Штаб порятунку спадщини», архітектора Віктора Дворнікова, ані місто, ані область не втратили остаточно жодної пам’ятки архітектури. Ключове — «поки що». 

Пропагандисти рф намагаються дискредитувати Збройні сили України. Цього разу вигадали фейк про військових з Харківщини, які нібито заразили невідомою хворобою бійця Інтернаціонального легіону. Мовляв, унаслідок поширення хвороби серед польських військових десятеро людей померли. Аналітики фактчекінгового проєкту VoxCheck спростовують російський фейк. 

Командир танкового батальйону 92 окремої штурмової бригади ЗСУ Роман Зуй — про знищення російських окупантів у харківській школі №134 та бої на околицях Харкова, що стали підґрунтям контрнаступу ЗСУ у вересні 2022.

Олег Каданов та Стас Кононов зіграли концерт на девʼять днів після смерті друга — учасника гурту «Оркестр Че», артдиректора пабу «Стіна» Михайла Кабанова. Фото.

У перший вікенд фільм «20 днів у Маріуполі» Мстислава Чернова став найкасовішим документальним фільмом в українському кінопрокаті. Стрічка може бути номінована на «Оскар». 

Після захоплення населених пунктів Шевченківської селищної ради російськими окупантами у лютому-березні 2022 року, голова громади Валерій Приходько пробув в окупації два місяці. Росіяни змушували його перейти на їхній бік — тиснули морально і фізично. Приходько виїхав з ризиком для життя через блокпости загарбників і повернувся додому у день остаточного звільнення всієї території ОТГ — 9 вересня. Відтоді минув рік, після деокупації Шевченкове неодноразово переживало ракетні обстріли, є загиблі серед цивільних. У громаді діє військова адміністрація, а Валерій Приходько — у лавах ЗСУ. До річниці контрнаступу «МедіаПорт» публікує розмову з головою громади, записану у серпні.

Понад тисяча дітей в Харкові — переважно початкова школа — цього навчального року тричі на тиждень навчатимуться офлайн. Класи обладнали на п'яти станціях метрополітену. Підземка, яка під час російського повномасштабного вторгнення прихистила тисячі харків'ян, тепер стала місцем для занять учнів. Як минули перші уроки на станції «Університет» — фоторепортаж. 

Наприкінці лютого минулого року, себто, в один із перших днів повномасштабного вторгнення, ми стояли в Харкові на вулиці Римарській (чи не чекаючи на Жору, аби передати щось на його підрозділ), і раптом зауважили якийсь рух коло пабу «Стіна», якраз напроти. Підійшли, виявилось, що це Міша Кабанов — добрий дух «Стіни». Та й загалом — добрий дух харківських рок-н-рольних закладів. Міша з родиною перші дні війни жили в «Стіні», не знали, куди подітися. Сіли на барі, почали ділитися новинами, інакше кажучи — говорити ні про що. Мішин малий дивився на нас зі скептичним інтересом. Міш, — говорю, — бар без діла стоїть, давай вип’ємо. Не можу, — каже Міша, — мені ж фінансово звітувати. Я заплачу, — кажу, — після перемоги. Міша погодився — налив і мені, і собі.

31 серпня у харківському центрі культури Art Area ДК відбувся прем'єрний показ документального фільму «20 днів у Маріуполі» за участі журналіста Associated Press, режисера Мстислава Чернова. Відсьогодні стрічку можна подивитися в кіно. 

П'ять станцій, 17 кабінетів для 60 класів, понад тисяча школярів та щонайменше 400 педагогів та технічного персоналу. Новий навчальний рік у воєнному Харкові розпочнеться у комбінованому форматі: з 4 вересня тричі на тиждень охочі займатися наживо ходитимуть на уроки в метро. В інші дні, як і раніше, навчатимуться онлайн. Щоб займатися офлайн, необхідно тимчасово відрахуватися зі школи. Подробиці на пресконференції 31 серпня розповіла директорка міського Департаменту освіти Ольга Деменко. «МедіаПорт» наводить її ключові тези — пряма мова. 

Півтора року великої війни вплинули на творчість харківського драматурга, продюсера та співзасновника «Театру на Жуках» Дмитра Тернового, але не позбавили його здатності в найважчих ситуаціях бачити гарні сценарії розвитку подій та об’єктивні передумови для їх здійснення. Як впливає війна на мистецтво в цілому і на театр зокрема? Що може зробити креативний сектор для повоєнного розвитку Харкова? Про це та інше говоримо з Дмитром Терновим. А почали зі щойно надрукованої антології актуальної української драми, до якої увійшла і його п’єса, та опери «Синій птах. Повернення», лібрето до якої написав Терновий.

Троє братів Брегелів з Харкова створили для Збройних сил України понад 3 тисячі перископів (труб розвідника), в основі яких — звичайні пластикові труби. 

Куп'янсько-Лиманський напрямок залишається одним з найзапекліших на фронті. За інформацією Східного угруповання військ станом на кінець серпня, росія зосередила на Куп'янському напрямку близько 45 тисяч окупантів, на Лиманському — близько 48 тисяч. Напередодні в Міноборони України повідомили, що на Куп'янському напрямку російська армія створює мінно-вибухові загородження вздовж кордону та постійно намагається прорвати оборону ЗСУ. Кульові та мінні поранення, контузії, кровотечі — те, з чим регулярно стикаються бойові медики у стабілізаційних пунктах поблизу лінії фронту. Як рятують життя українських захисників на Лиманському напрямку — у фоторепортажі Сашка Бринзи.

У харківському видавництві Vivat вийшла друком книга «Я перетворююсь… Щоденник окупації. Вибрані вірші». 28 серпня в Харківському літературному музеї за участі видавців, громадської організації PEN Ukraine, членів родини та друзів Вакуленка розказали історію щоденника і пам'ять про Володимира Вакуленка та Вікторію Амеліну. 

За три тижні з Куп'янського району евакуювали 649 людей, 164 з яких — діти. Евакуація триває і у Вовчанській громаді, де так само посилилися російські обстріли. 14 серпня волонтери харківської організації «Долоньки миру» під час розвантаження гуманітарної допомоги в селі Бугаївка під Вовчанськом стали свідками чергового удару росіян. Про небезпеку у прифронтових містах і селах, ставлення місцевого населення до волонтерів та процес евакуації у подкасті «Герої Харкова» розповів співзасновник організації Дмитро Горячковський. 

24 серпня біженці з різних міст України, які знайшли прихисток у Німеччині, збираються в Дортмунді на святкову ходу з українським прапором. Серед тих, хто планує приєднатися до акції — учасники ферайну* «Німецько-український центр Швельма» (Deutsch-Ukrainisches Zentrum Schwelm e.V.). Цей ферайн концентрується на двох напрямках: волонтерство і культура. Чому і як виникло таке поєднання? Яким чином його учасники обирають кому саме надати допомогу? І як планують відзначити День Незалежності України? Говоримо з однією зі співзасновниць ферайну Надією Шостак, колишньою харківською журналісткою, яка протягом двох років до початку російського повномасштабного вторгнення, працювала у гуманітарній місії «Проліска».

Захисник Харкова зі спецпідрозділу Kraken після одного з російських ракетних ударів по центру міста навесні 2022 знайшов серед уламків павука-птахоїда, який жив в офісному центрі, забрав його та разом з дружиною виходив і відшукав власницю. Історія порятунку — в матеріалі «МедіаПорта».