Публікації

Попри російську агресію та небезпеку, яку Харків відчуває щодня, у місті відбувається реконструкція житла. Як тримаються мешканці зруйнованих будинків та що їм довелося пережити за цей час? «МедіаПорт» продовжує розповідати історії харків'ян під час повномасштабної війни, тепер у новому форматі — в циклі репортажів «Доми». У першому епізоді знайомимося із подружжям Сівових з мікрорайону «Обрій».  

Російська армія намагається знайти слабке місце в обороні Куп'янщини та пробитися на тих напрямках, де раніше не наступала. Куп'янська громада, що розташована за 7 км від лінії фронту, потерпає від російських ударів щодня.

Фахівці намагаються заблокувати потрапляння палива з ураженої росією нафтобази в Харкові до річки Сіверський Донець. Забруднення питної води на цей час не підтверджується. Жителів Харківщини закликають не рибалити в Удах — паливо пішло течією у напрямку Безлюдівки та Зміївської громади. 

До залізного каркасу, решток паркану подвір’я Путятіних, несуть іграшки, цукерки та квіти. Під ногами — бруд. Земля просякнута солярою. Запах палива у повітрі тримається третю добу.

Власник приватного будинку на вулиці Котельній у Немишлянському районі Харкова вчасно зреагував та після російського обстрілу закликав сусідів евакуюватися — бігав по хатах та стукав по воротах. Завдяки цьому вдалося евакуюватися щонайменше двом людям. 

Волонтери гуманітарної місії «Проліска» щодня вивозять з прифронтових районів людей, яким потрібна медична евакуація — тяжкохворих, літніх, породіль. Забирають з Харківщини, Сумщини, Херсонщини, Донеччини та безкоштовно везуть до медзакладів на безпечніші території. Фоторепортаж.

Чоловік із сивиною, який у кайданках під конвоєм проходить до судової зали, — 56-річний Анатолій Дерев’янко з села Вербівка Балаклійської громади. У матеріалах обвинувачення головний інженер Балаклійського хлібоприймального підприємства постає як його самопроголошений керівник під час російської окупації Балаклії. На переконання захисту — перед нами людина, яка попри все дбала про колектив і берегла майно. Вирішити справу Дерев’янка випало Комінтернівському райсуду Харкова.

Водії та вантажники харківського комунального підприємства «Комплекс з вивозу побутових відходів» працювали під російськими артобстрілами, жили на роботі, дехто з окупації діставався до Харкова через Європу. Як змінилися харків'яни за спостереженнями працівників КВПВ, що їх дратує і обмежує в роботі, говоримо у подкасті «Герої Харкова».

У прикордонній Липецькій громаді Харківської області залишається майже чверть «довоєнного» населення. Більша частина громади з перших днів російської агресії опинилася під окупацією, а після звільнення від росіян — перебуває під обстрілами. У січні 2024 кількість російських ударів та їхня потужність зросла, розповів «МедіаПорту» начальник Липецької сільської військової адміністрації Олексій Слабченко. Скільки житла пошкоджено та чи евакуюються люди? 

Будівля Національної академії правових наук України на вулиці Пушкінській, яка має статус пам'ятки архітектури, та житлові будинки навколо неї пошкоджені внаслідок російського удару по центру Харкова 23 січня. Поруч з будівлями напередодні ввечері вдарили дві ракети. 

Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді 22 січня перебуває з візитом у Харкові. Він відвідав місця російських ракетних обстрілів, школу в метрополітені, поспілкувався з представниками місцевої влади, жителями Харкова та переселенцями. Управління Верховного комісара ООН у справах біженців обіцяє подальшу підтримку харків'ян через українські партнерські організації, серед яких гуманітарна місія «Проліска». Фото. 

Понад 400 дітей 5-6 років з січня відвідують дитячий садок у харківському метро. У приміщеннях метрошколи на п'яти станціях підземки сформували 41 групу з дітей старшого дошкільного віку. Заняття проходять вихідними раз на тиждень.

У будинку на проспекті Незалежності, 1 під час російського ракетного удару 2 січня знесло дах, вікна, балкони, стіною пішла тріщина. Комунальники демонтували розбиті конструкції даху, забили вікна та замінюють покрівлю. Чи підлягає будинок відновленню?

Золочівська громада Богодухівського району Харківщини має понад 50 км протяжності кордону з росією. До складу громади входять 73 населених пункти. Тричі держава-агресор намагалася її захопити, але отримала відсіч. На знак пошани на Золочівщині встановили пам’ятник загиблим захисникам і готуються відкрити ще один. Повідомлення про обстріли громади у зведеннях обласної військової адміністрації з’являються майже щодня. Як змінилося життя громади за майже два роки повномасштабного вторгнення, «МедіаПорту» розповів начальник селищної військової адміністрації Віктор Коваленко. 

Олександр Ябчанка в недавньому минулому — лікар-педіатр, експерт із питань охорони здоровʼя й викладач Школи публічного управління Українського католицького університету. Однак з початком повномасштабного вторгнення росії пішов на службу до роти «Гонор», що входить складу 1-го окремого механізованого батальйону «Вовки Да Вінчі» імені Дмитра Коцюбайла. Тепер набір його практичних умінь варіюється виключно від потреб на полі бою: від медика, волонтера і фандрейзера до аеророзвідника та піхотинця.

На фермі у Старому Салтові на Харківщині поліцейські доглядають коней, яких кинув власник. З усіх робітників залишився конюх, приміщення побиті обстрілами, кілька тварин поранені. Як нині живе кінно-спортивний комплекс — фоторепортаж «МедіаПорта».

21-річний Дмитро Тріска з Хмельницької області 2021 року пішов на строкову службу і потрапив до Нацгвардії. В її лавах у Харкові зустрів російське повномасштабне вторгнення. «Переслужив» вісім місяців і уклав контракт. Нині військовослужбовець 5-ї Слобожанської бригади НГУ захищає Харків на блокпостах. Про обов’язок, спорт і кохання Дмитро розповів «МедіаПорту».

Головний режисер Харківського державного академічного театру ім. Шевченка Степан Пасічник перед розмовою із «МедіаПортом» заздалегідь просить «не причісувати» його слова. Відсутність можливості у театрів грати на своїх сценах він вважає «свідомою акцією нищення культури в прифронтовому місті» та «диверсією з боку влади». Що вдалося зробити артистам «Березоля» попри обмеження і навіщо місту нові вистави — пряма мова. 

Родини військовополонених у різних містах України продовжують акції «Не мовчи! Полон вбиває». Черговий захід у Харкові відбувся минулої неділі, 7 січня. З якими вимогами виступають рідні українських захисників і до кого звертаються, у подкасті «Герої Харкова» говоримо із дружиною військовослужбовця 12 бригади Нацгвардії Норою Сторожук та Іриною Дрігою, тіткою «азовців» Сергія та Олега Абдюкових. Сергій загинув, захищаючи Маріуполь, Олег — у полоні, був поранений під час російського теракту в Оленівці.

У Харкові досліджують хвостову частину російської ракети, яка вдарила по проспекту Незалежності в центрі Харкова 2 січня. Зовнішньо і внутрішньо вона схожа на «Іскандер», але зроблена не так якісно, як інші ракети цього типу, що вже били по Харкову. 

Ввечері 2 січня росія вдруге завдала удару ракетами С-300 по школі в Основ'янському районі, яку вже обстрілювала на початку повномасштабного вторгнення. Крім освітнього закладу, за інформацією Харківської міськради, пошкоджені 17 будинків у приватному секторі. Після обстрілу відновлюють електропостачання та ремонтують водогін. 

Під російський удар вранці 2 січня потрапила центральна частина Харкова — пошкоджені Держпром, житлові будинки поруч з ним, вхід до зоопарку, університет ім. Каразіна, а також житлові будинки на вулиці Бакуліна, багатоповерхівки та складські приміщення на вулиці Новгородській. За даними ДСНС, загинула 91-річна жінка, понад 50 поранені, серед них — шестеро дітей. За уточненими даними поліції, росія обстріляла Харків ракетами «Іскандер-М». 

Щонайменше двоє депутатів з Харківської області, за даними розслідувачів, на правах волонтерів виїхали з України за системою системи «Шлях» і не повернулися у визначений час. Обидва — обранці від забороненої партії «Опозиційна платформа — За життя» від облради та райради. Як місцева влада коментує такі дії та чи можна позбавити депутатів-порушників повноважень? 

Наприкінці листопада в Саржиному Яру 8 митців і мисткинь презентували ленд-арт-об’єкти та перформанси в межах проєкту «Простір покордоння. Внутрішньо переміщений ландшафт». Художник і куратор харківської групи Костянтин Зоркін розповів «МедіаПорту» про задум проєкту, свою творчість та мистецький Харків.

Книга «Дзеркало бажань» письменниці з Харкова Юліти Ран цьогоріч увійшла до короткого списку премії «Книга року BBC» у категорії дитячих книг. Під час мініфестивалю «ВертепСхід» у Харкові 23 грудня авторка розповіла про магію у своєму житті, підготовку другої частини коміксу про Пса Патрона, де один з героїв говоритиме словами Жадана, та продовження «Дзеркала бажань». Наводимо фрагменти прямої мови. 

Актори Павло Савєльєв та Дар’я Кушніренко разом із двома синами під час мініфестивалю «ВертепСхід» вперше у Харкові показали «Родинний вертеп». Як осучаснили біблійний сюжет і де показуватимуть виставу далі — фоторепортаж «МедіаПорта». 

Старший фельдшер Ізюмського відділення екстреної медичної допомоги Сергій Боцман пів року російської окупації Ізюма надавав першу медичну допомогу пораненим жителям, збирав по місту медиків, щоб разом рятувати людей, та на руках під обстрілами носив до лікарні поранених дітей. Спогади про життя в окупації та перший телефонний зв'язок із Харковом, який був «ковтком повітря», слухайте у подкасті «Герої Харкова».

Вифлеємский вогонь миру — символ добрих справ та підтримки, який напередодні Різдва поширюють скаути — у Харкові першими отримали нацгвардійці. Фоторепортаж. 

Харківський академічний драматичний театр 13 грудня представив прем’єру «Життя синьої rose» за мотивами п’єси Теннессі Вільямса «Скляний звіринець». Через обмеження роботи театрів у Харкові виставу зіграли в укритті культурного центру Art Area ДК. Наступний показ запланували на 18 січня. Як готували прем’єру та які зміни сталися у театрі після його перейменування, «МедіаПорту» розповіли представники оновленої команди — режисер та актор Сергій Москаленко та художній керівник театру Ігор Арнаутов. Колишній театр Пушкіна, який цьогоріч відзначає 90-річчя, проситиме облраду обрати театру нову назву — ім. Григорія Квітки-Основ'яненка. 

Ремонт у приміщеннях однієї з підстанцій швидкої допомоги у Харкові, який 4 грудня розпочали волонтери громадської організації «Будуємо Україну Разом» з різних областей України, підходить до завершення.