Антидронові сітки Харкову не потрібні? Як коментує влада Фото
«Потрібно завершувати війну і не встановлювати сітки», — так Харківський міський голова Ігор Терехов відповів депутату на питання про антидроновий захист півночі міста на сесії міськради 26 лютого. За день до того, 25 лютого, правоохоронці вперше підтвердили удар FPV-дрона на оптоволокні по Харкову. Російські пропагандисти похвалилися ще одним ударом — дрон влучив в автівку на околиці міста. Жертв не було, та для безпеки міста — це новий виклик, визнають у Харківській ОВА. Хто відповідальний за облаштування антидронового захисту, що не так з реакцією міського голови і чому досвід Херсона може стати Харкову в пригоді?
Від фронту до Харкова
Зі збільшенням дронових ударів агресора по Харківщині на шляхах області почали встановлювати антидронові сітки. Крім Куп’янщини, такі коридори є на Золочівщині, Ізюмщині, інших напрямках, ближчих до фронту.
Наприкінці 2025 року затягувати сіткою почали харківську кільцеву. Взимку Служба відновлення та розвитку інфраструктури в Харківській області працювала у складних погодних і безпекових умовах.
«Самі стійки встановлюються за допомогою механізації, а потім все відбувається вручну. Люди працюють в спеціальних рукавицях, це потребує певних навичок, особливо в умовах руху на кільцевій, це я сказав би навіть небезпечно, крім того, зафіксовано декілька випадків спроб противника завдати ураження нашим бригадам, але вони були невдалі завдяки нашим же антидроновим сіткам», — розповів начальник Служби Андрій Алексєєв.
За його словами, було обледеніння, провисання та локальні пошкодження конструкцій від негабаритного транспорту, та в цілому захист витримав. Роботи з установлення антидронових сіток в області тривають.
-
-
-
-
-
А що у Харкові?
Питання антидронового захисту Харкова на сесії Харківської міськради 26 лютого порушив депутат та військовослужбовець Максим Радченко. Він поцікавився у міського голови, чи планується та в які терміни облаштування антидронових тунелів від окружної вглиб міста.
«Цим займаються ні я, ні ви, ні міська рада. Цим займаються військові разом з обласною військовою адміністрацією. Якщо вони будуть дивитися, що це потрібно, вони зроблять. І це зона їхньої відповідальності. Моє ставлення — потрібно завершувати війну і не встановлювати сітки», — відрізав міський голова і очільник Асоціації прифронтових міст та громад Ігор Терехов.
Цю думку він вже не розвинув та закрив сесію. Дав зрозуміти: ініціатив з боку міста з цього питання не буде. Харків тим часом готується до 8 березня — у центрі міста з’являються старі і нові квіткові декорації.
Депутата Максима Радченка, який ставив питання Терехову, турбує питання пріоритетів міської влади.
«Ми всі за мир — це зрозуміло. Ми взагалі цю війну не починали, тому ми з першого дня за мир. Але питання підстав цього миру. На мій погляд недостатньо підстав для того, щоб взагалі не займатися безпековою складовою міста Харкова. Концептуальний підхід до використання бюджетних коштів повинен бути інший. Не на «безкоштовний» транспорт чи декоративний ремонт нефункціональних вулиць, прикрашанням до свят парків, а на безпекові засоби, в тому числі на антидронові коридори», — вважає Радченко.
«Тобто питання не в тому, чи прикрашати, не прикрашати місто до свят. Звичайно, треба прикрашати, у харків’ян повинен бути настрій відповідний, дуже багато переселенців. Але пріоритети, на що більше робляться акценти. На мій погляд, більше акцентів не вистачає на підтримку Збройних сил України і на безпекові заходи в самому місті Харкові», — додав Радченко.
Як депутат, військовий і житель Салтівки, чиї близькі теж мешкають на півночі міста, він пропонує почати закривати сітками дороги, що ведуть з окружної у північні райони міста — на Північну Салтівку, Олексіївку, П’ятихатки.
«Дальність дронів на оптоволокні тільки збільшується. І не тільки на оптоволокні. Кілзона дронів тільки збільшується. І місто повинно займати більш активну позицію з точки зору безпеки харків’ян. На окружній будуються зараз антидронові тунелі, але на П’ятихатки, Олексіївку — треба робити з’їзди, кишені глибиною 2-3 км. Ми виграємо час. Пів року, рік, може, три місяці. Це залежить від того, наскільки швидко будуть розвиватися ці технології», — розмірковує Радченко.
«Сьогодні один, через місяць — сотня»
«У межах своїх повноважень міському голові Харкова нічого не заважає хоча би комунікувати. Він може це комунікувати до обласної військової адміністрації, у свою чергу голова військової адміністрації може спілкуватися з військовими, з інженерними службами, зі Службою відновлення і щось робити в цьому напрямку», — сказала головна редакторка KharkivToday Юлія Агєєва у «Редакторській» — спільному проєкті MediaPort, KharkivToday, Радіо «Накипіло» та «Думки».
Від окружної Харкова до держави-агресора й тимчасово окупованих прикордонних територій — близько 20 км. Ситуація може змінитися будь-якої миті, щойно російська армія отримає задачу вибивати логістику в напрямку Харкова, вважає головний редактор «Думки» Юрій Ларін. Російський агресор давно має технічну можливість долітати до Харкова недосяжними для засобів РЕБ дронами на оптоволокні — так, як давно робить це на Донеччині, підтверджують військові.
«Немає нічого дивного, що до нас на П’ятихатки прилетів FPV-дрон. Я навіть більше скажу: дивно, що він прилетів тільки [зараз]. Більше ніж рік у спецпризначенців, як в наших, так і в російських, є дрони на 30, 40 і навіть на 50 км. Їм не страшні ні РЕБ, ні інші засоби протидії, хіба що десь по дорозі порветься оптоволокно… Оптоволоконна ліска знаходиться на самому дроні, і коли летить дрон, оптоволокно розмотується і залишається на землі», — пояснив Олександр Спіцин («Залізняк»), командир підрозділу «Гострі картузи», на зустрічі у Kharkiv Media Hub 27 лютого.
«Сьогодні один, через тиждень їх буде п’ять, через місяць сотня. Ми це вже спостерігали, ми це вже проходили, проживали. Далеко не факт, що так буде в Харкові, але саме так було в багатьох інших українських містах», — застерігає він.
Хто відповідає за антидроновий захист
Які саме дороги захищати антидроновими сітками, визначають військові, пояснює начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов. Він визнає загрозу, каже, що ОВА робить усе можливе, щоб посилити захист, та загалом у цьому питанні покладається на військових.
«Стало більше ворожих безпілотників, однозначно стало більше. У 2022-2023 їх не було зовсім, ми це розуміємо. У 2024-2025, коли почали з’являтися “шахеди”, далі FPV-дрони. Спочатку FPV-дрони мали місце лише на фронті, тепер на оптоволокні, тепер десь на окружній вже було зафіксовано. Ми розуміємо, що це виклик, з яким потрібно боротись. Ворог нарощує свої сили, звісно, ми маємо цьому протидіяти, ми це робимо. Ми активно працюємо над посиленням засобів ППО, на всіх рівнях. Є рівень державний, є військовий, є там, де наша зона відповідальності, ми її з себе не знімаємо», — сказав Синєгубов на пресконференції 4 березня.
«Звичайно, будемо дивитися на ці напрямки [північні райони Харкова]. Якщо військові скажуть, що це потрібно, то ми це будемо робити. Є реалізація цього плану по пріоритетності. Ми не уникаємо і не виключаємо цього питання, що, можливо, і будемо встановлювати [облаштовувати сітками] ці напрямки і в саме місто», — додав очільник ОВА.
Російські атаки по Харкову продовжаться, каже Синєгубов:
«Чи будуть такі випадки далі [удари FPV на оптоволокні]? Напевно, будуть. Тому що ворог не зупиняється. Його мета — це терор місцевого населення».
Досвід Херсона
Жителі звільненого від окупантів Херсона на власному досвіді знають, що таке щоденний російський терор. Від цього міста до російських позицій — у середньому 5 км.
«Ще рік тому небезпека літала в прибережній зоні. Їх поява саме тут була більше обуренням та дивуванням. Їх середовище існування було “червона зона”. Десь там, на Перекопській, та біля річки. А зараз — вони всюди. І гнітюче про це нагадують лабіринти сіток, що стали ключовою зміною міського ландшафту в 2025-му», — пише видання «МОСТ» про загрозу дронів у грудневому репортажі з вулиць міста.
Головний редактор видання Сергій Нікітенко розповів MediaPort, що російські удари FPV-дронами по місту є регулярними, чи не щодня є загиблі та поранені.
«Б’ють всім. Найчастіше це FPV, Mavic, скиди, “Молнії”. Найбільше зараз FPV. Оптоволокна не так багато. “Молній”, мабуть, більше, ніж дронів на оптоволокні. Це саме в місті. Одна-дві людини мінімум в день страждають: або помирають, або поранені від FPV», — коментує Нікітенко.
Влітку 2025 року у Херсоні почали встановлювати антидронові сітки, придбані бюджетним коштом. Цим займаються військові спільно з обласною та міською військовими адміністраціями.
«Приблизно з серпня до листопада затягли три великих вулиці. Одне шосе велике, яке йде від вокзалу аж до виїзду з міста, вже взимку затягували. Також центральний проспект затягли. Є сітки біля певних об’єктів — соціальних, лікарні, поліклініки. Навіть у більш-менш віддаленних районах», — каже Нікітенко.
Конструкції потребують догляду, у місті ними опікуються комунальники. Під час роботи вони неодноразово знаходили вибухівку, яку скидують російські дрони. На відео видання «МОСТ», знятому восени, видно скиди у сітці.
Бувало, що FPV проникали в антидронові тунелі та атакували машини. Проте такі випадки одиничні.
«Це ефективно, але ефективно в комплексі, — пояснює Сергій Нікітенко, посилаючись на нещодавнє інтерв’ю з керівником місцевої МВА. — Коли є сітки, коли є мобільні вогневі групи, РЕБ, все це має працювати разом, бо самі сітки — не панацея, а один з елементів захисту».
За словами херсонців, рік тому дрони обурювали — сьогодні вони стали буденністю.