Алексей Кириченко: «Это какое-то чудо»
Харьковчанин Алексей Кириченко не скрывал своей проукраинской позиции в плену на оккупированной территории. Он читал там книги и изучал иностранные языки.
На взлётно-посадочной полосе, где сегодня встречали освобождённых, Алексей Кириченко произнёс речь. «МедиаПорт» приводит её полностью.
«Для мене це якесь чудо. Я ще не зовсім адекватний. Я не зовсім розумію, що відбувається, тому що ми, всі полонені, які сиділи в Макіївці, ще вранці їли баланду. Потім шість годин сиділи в автозаку. І тому дуже тяжко повірити, що це все відбувається насправді. Я хочу подякувати нашій світській владі — пану президенту, нашому уряду. І хочу особливо подякувати духовній владі, тому що саме ця єдність і дала той результат — те, що нас звільнили.
Знаєте, для мене це дійсно хвилюючий день. Але ця радість не є повною, тому що не всі хлопці вернулися сюди. Ми за рік, два, три стали єдиною сім’єю, і мені дійсно поруч не вистачає хлопців, які залишились там.
Пан президент і церква запевняють, що зроблять усе для того, щоб хлопці повернулися додому. Ми будемо дійсно в це вірити.
Хочу дуже подякувати своїм рідним, а також усім тим людям, які їх підтримували. Тому що бути сам-на-сам з такою проблемою це дуже тяжко. Я хочу попросити всіх підтримати тих людей, чиї рідні ще там, за ґратами. Це дуже важливо.
Дуже тяжко, коли ти не можеш написати рідним, коли проходить місяць, два, три, півроку, а вони не мають від тебе ніякої звістки. А ти не знаєш, яка у них ситуація.
Але ви знаєте, незважаючи на всі труднощі полону, я бачив як труднощі допомагають людям розкритись. Я бачив хлопців, які по-справжньому знаходили Бога. Я бачив людей, які своїми молитвами створювали чудо. Ви знаєте, у нас дуже багато хлопців там кинули палити. Вони взялися за фізкультуру.
Я бачив людей, які почали писати просто чудові вірші. Хтось почав займатися іноземними мовами. І, ви знаєте, я бачив наскільки могутній потенціал нашої нації, якщо таке дійсно відбувається.
І хочу сказати, ви знаєте, я дуже багато спілкувався з сепартистами. Я ніколи не приховував своїх поглядів. Я ніяк не міг зрозуміти, чому люди серйозно переконують мене, що вони не розуміють, а що поганого зробив Ленін? На повному серйозі мене переконували, що Сталін — свята людина і показували православні ікони… із Сталіним. Для мене це не зрозуміло. Ви знаєте, я відчуваю своїм серцем, що Україна ще не достатньо покаялась за гріх комунізму. Це дуже великий гріх перед Богом — той войовничий атеїзм, який відбувався на нашій землі.
І мені здається, якщо люди це б усвідомили, я не кажу про Росію, хоча б у нас, такої біди, яка сталася на Донбасі та у Криму, її просто не було б».
Читайте также: В рамках обмена Украина передала в ОРДЛО 233 человека